болючий
БОЛЮ́ЧИЙ, а, е.
1. Який болить, викликає біль, пов'язаний з відчуттям болю.
Він сам .. оберігав той страх і той настрій, ворушив його, немов болючий зуб (М. Коцюбинський);
Хтось кинув на нього ломаку, і перший болючий удар розбив йому рештки військового гонору (Б. Антоненко-Давидович);
Хоч уроки історії раз по раз набивають нам болючі ґулі, ми вперто простуємо протоптаною стежкою (з газ.).
2. перен. Який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; тяжкий.
В своїм оповіданні вона багато наплутала .. Але тут була часточка болючої правди (М. Коцюбинський);
Перед очі виринув болючий спогад (Ірина Вільде);
Її охопила раптом болюча журба (А. Шиян);
Чорнобиль став болючим нагадуванням про те, що екологічна безпека не має національних кордонів (з газ.);
// Пов'язаний із труднощами; тяжкий.
Побудувати справді гуманне суспільство дуже складно. Це процес тривалий і болючий (із журн.).
Значення в інших словниках
- болючий — болю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- болючий — БОЛЮЧИЙ – БОЛІСНИЙ – БОЛЬОВИЙ Болючий. 1. Пов’язаний з фізичним відчуттям болю: болюча рана, болючий зуб, болючий удар. 2. перен. Який викликає важкі почуття, смуток; викликаний цими почуттями; важкий: болюча правда, болюче питання, болюча справа... Літературне слововживання
- болючий — (спогад) тяжкий, болісний; (- місце) вразливий, діткливий; (- питання) пекучий, невідкладний; (зуб) р. болющий; пор. ЗЛОБОДЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
- болючий — -а, -е. 1》 Який болить, викликає біль, пов'язаний з відчуттям болю. 2》 перен. Який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; викликаний цими почуттями; тяжкий. Болюче місце. Болюче питання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- болючий — болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. (Ганна:) Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика. Фразеологічний словник української мови
- болючий — АКТУА́ЛЬНИЙ (про завдання, проблеми, рішення, інтереси і т. ін. — який відповідає найважливішим потребам сучасності, який має суттєве значення для розвитку, подальшого руху у даний момент), НАЗРІ́ЛИЙ, НАСУ́ЩНИЙ, ЖИВОТРЕПЕ́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
- болючий — Болю́чий, -ча, -че; -лю́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- болючий — БОЛЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Який болить, викликає біль, пов’язаний з відчуттям болю. Він сам.. оберігав той страх і той настрій, ворушив його, немов болючий зуб (Коцюб., II, 1955, 129). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
- болючий — Болючий, -а, -е Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану. К. Псал. 210. Словник української мови Грінченка