за

прийм. Вж. у словосп.: взятися за зброю (і до зброї), взятися за роботу (і до роботи), за власним бажанням (і з власного бажання), за всякої погоди, за два кроки від мене, за допомогою (і з допомогою), за дорученням, за законом, за звичаєм, за зразком, за ініціативою (і з ініціативи), за наказом (і з наказу), за повідомленням, за прикладом, за пропозицією, за теперішніх часів, за умови, йти за грибами (також по гриби), іти за компасом (і по компасу), пливти за течією, сідати за стіл (і до столу), старший за віком, туга за батьківщиною, українець за походженням (і з походження), вітер – 15 метрів за секунду.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. за — за 1 прийменник незмінювана словникова одиниця за 2 прислівник незмінювана словникова одиниця за 3 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. за — I прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. за виражають: Просторові відношення: 1》 із знах. і оруд. в. Вказує на предмет, місце і т. ін.: а) за межі яких спрямовані дія, рух (знах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. за — за: ◊ за дра́нґом → дранґ ◊ за калаба́нею → калабаня ◊ за ква́дранс (п'ята, шоста...) 15 хвилин до (п'ятої, шостої...)(ст)||за три (п'ята, шоста... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. за — За каплю молочка та так бити бичка. Задля марниці робити комусь велику шкоду. За онучу збили бучу. Розпочали сварку за дурницю. За твоє добро колька в ребро. За твою доброту тобі роблять шкоду. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. за — БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (ужив. при позначеннях осіб, предметів, щодо яких відбуваються й на які спрямовані дії, виражені дієсл. працювати, поратися, клопотати, ходити і под. та віддієслівними іменниками від них), КО́ЛО, ЗА з оруд. в. (при дієсл. Словник синонімів української мови
  6. за — За, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. за — ЗА¹, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. за виражають: Просторові відношення: 1. із знах. і оруд. в. Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін.: а) за межі яких спрямовані дія, рух. (знах. в.). — Горе моє! Горе!... Словник української мови в 11 томах
  8. за — За пред. 1) За. Пливе човен води повен, а за ним весельце. Мет. 16. На в-городі вишня, за в-городом дві. Мет. 47. Продав сестрицю за тарель, русу косу за шостак. Мет. 195. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. Словник української мови Грінченка