1. Приповідки або українсько-народня філософія

за

За каплю молочка та так бити бичка.

Задля марниці робити комусь велику шкоду.

За онучу збили бучу.

Розпочали сварку за дурницю.

За твоє добро колька в ребро.

За твою доброту тобі роблять шкоду.

За царя Голошка, як було людей трошки, як сніг горів, а соломою тушили і свині з походу йшли.

Коли говорять нісенітниці.

За царя Панька, як була земля тонка — пальцем ткнеш та й воду п’єш.

Приказка про те, як колись було добре.

За царя Хмеля, як було людей жменя.

В давнину було мало людей.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. за — за 1 прийменник незмінювана словникова одиниця за 2 прислівник незмінювана словникова одиниця за 3 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. за — прийм. Вж. у словосп.: взятися за зброю (і до зброї), взятися за роботу (і до роботи), за власним бажанням (і з власного бажання), за всякої погоди, за два кроки від мене, за допомогою (і з допомогою), за дорученням, за законом, за звичаєм, за зразком... Літературне слововживання
  3. за — I прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. за виражають: Просторові відношення: 1》 із знах. і оруд. в. Вказує на предмет, місце і т. ін.: а) за межі яких спрямовані дія, рух (знах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. за — за: ◊ за дра́нґом → дранґ ◊ за калаба́нею → калабаня ◊ за ква́дранс (п'ята, шоста...) 15 хвилин до (п'ятої, шостої...)(ст)||за три (п'ята, шоста... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. за — БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (ужив. при позначеннях осіб, предметів, щодо яких відбуваються й на які спрямовані дії, виражені дієсл. працювати, поратися, клопотати, ходити і под. та віддієслівними іменниками від них), КО́ЛО, ЗА з оруд. в. (при дієсл. Словник синонімів української мови
  6. за — За, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. за — ЗА¹, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. за виражають: Просторові відношення: 1. із знах. і оруд. в. Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін.: а) за межі яких спрямовані дія, рух. (знах. в.). — Горе моє! Горе!... Словник української мови в 11 томах
  8. за — За пред. 1) За. Пливе човен води повен, а за ним весельце. Мет. 16. На в-городі вишня, за в-городом дві. Мет. 47. Продав сестрицю за тарель, русу косу за шостак. Мет. 195. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. Словник української мови Грінченка