за
I прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. за виражають: Просторові відношення:
1》 із знах. і оруд. в. Вказує на предмет, місце і т. ін.: а) за межі яких спрямовані дія, рух (знах. в.); б) позад, по той бік яких хто-, що-небудь знаходиться, міститься, перебуває або щось відбувається (оруд. в.).
|| У сполуч. зі сл. сідати (сидіти, сісти), стояти (стати) і т. ін. вказує на предмет, біля якого хто-небудь розташовується, щоб виконати певну дію, або хтось знаходиться, виконуючи що-небудь.
2》 з оруд. в. Вказує на особу, предмет і т. ін., безпосередньо за якими хто-небудь іде, щось рухається.
|| Уживається на означення того, в напрямку руху чого також хто-, що-небудь рухається. Часові відношення:
3》 з род. в. Вказує на час, період, коли що-небудь відбувається або відбувалося.
|| Вказує на особу, в період життя або діяльності якої здійснюється, відбувається що-небудь.
|| Вказує на предмет, явище, за наявності якого що-небудь відбувається.
4》 із знах. в. Вказує на проміжок часу, протягом якого що-небудь відбувається.
5》 із знах. в. Вказує на строк, проміжок часу, після якого що-небудь відбувається.
6》 із знах. в. Вказує на період, який відділяє якусь дію від іншої наступної, на певний час перед чим-небудь.
7》 з оруд. в. Вказує на послідовну зміну однієї дії, стану, особи, предмета, явища іншою дією, станом і т. ін.
8》 з оруд. в. Вказує на одночасність, паралельність різних дій, занять і т. ін. Причинові відношення:
9》 із знах. в. Вказує на причину, підставу якої-небудь дії або стану.
10》 з оруд. в. Вказує на об'єкт, що є перешкодою до певної дії. Обставинні (способу дії) відношення.
11》 з оруд. і знах. в. Уживається на означення способу дії.
12》 з оруд. в. Вказує на те, згідно з чим, відповідно до чого відбувається дія. Відношення мети:
13》 із знах. і оруд. в. Вказує на мету дії. Кількісні відношення:
14》 із знах. в. Вказує на перевищення якої-небудь міри, кількості чогось.
15》 із знах. в. Уживається на означення якої-небудь міри, межі. Об'єктні відношення:
16》 із знах. в. Вказує на предмет, рідко особу, які беруть, за які тримаються і т. ін.
|| Вказує на заняття, до якого беруться, або предмет, що його створюють, виготовляють.
17》 із знах. в. Вказує на об'єкт думки, розмови і т. ін.
18》 з оруд. в. Вказує на особу, предмет та ін., які є об'єктом спостереження, нагляду, догляду і т. ін.
19》 із знах. і оруд. в. Вказує на особу, предмет, які є об'єктом хвилювання, уболівання і т. ін.
20》 з оруд. в. Вказує на особу, твір і т. ін., згідно з положеннями яких що-небудь твердиться.
21》 з оруд. в. Вказує на особу, предмет, яких наслідують, підтримують і т. ін.
22》 з оруд. в. Вказує на особу, предмет і т. ін., по які хто-небудь відправляється.
23》 із знах. в. Вказує на предмет, в обмін на який виконується що-небудь, а також на ціну, за яку щось купується або продається.
24》 із знах. в. Вказує на особу, замість якої хто-небудь діє, виступає від її імені і т. ін.
25》 з оруд. в. Вказує на наявність або відсутність чого-небудь у когось.
|| Вказує на особливості, які характеризують кого-, що-небудь.
26》 із знах. і оруд. в. Вказує на: а) парубка, чоловіка, з яким одружується дівчина, жінка або з яким її одружують (знах. в.); б) чоловіка, з яким перебуває у шлюбі жінка (оруд. в.); в) особу, при якій хто-небудь живе, перебуваючи в певних родинних зв'язках (оруд. в.).
27》 із знах. в. Вказує на особу, предмет та ін., які виступають або приймаються в ролі кого-, чого-небудь, як хто-, що-небудь.
28》 із знах. в. Уживається на означення того, за що борються, що обстоюють, що є об'єктом змагання.
|| Уживається на означення того, на користь, в інтересах кого, чого щось відбувається; прот. проти.
29》 із знах. в. Уживається в разі порівняння і зіставлення кого-, чого-небудь. Означальні відношення:
30》 із знах. в. Вказує на час періодичного видання, число, місяць, рік – газети, журналу і т. ін.
31》 з оруд. в. Вказує на наявність підпису, номера, печатки на документі.
|| Вказує на наявність чиєїсь редакції певного твору, видання і т. ін.
32》 із знах. в. Вказує на рівень освіти.
II присл.
На підтримку, на користь кого-, чого-небудь.
|| у знач. ім., розм. Те, що становить позитивний фактор стосовно до чого-небудь.
III част.
Що [то] за — а) уживається як питальна частка; б) уживається як підсилювальна частка.
Значення в інших словниках
- за — за 1 прийменник незмінювана словникова одиниця за 2 прислівник незмінювана словникова одиниця за 3 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- за — прийм. Вж. у словосп.: взятися за зброю (і до зброї), взятися за роботу (і до роботи), за власним бажанням (і з власного бажання), за всякої погоди, за два кроки від мене, за допомогою (і з допомогою), за дорученням, за законом, за звичаєм, за зразком... Літературне слововживання
- за — за: ◊ за дра́нґом → дранґ ◊ за калаба́нею → калабаня ◊ за ква́дранс (п'ята, шоста...) 15 хвилин до (п'ятої, шостої...)(ст)||за три (п'ята, шоста... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- за — За каплю молочка та так бити бичка. Задля марниці робити комусь велику шкоду. За онучу збили бучу. Розпочали сварку за дурницю. За твоє добро колька в ребро. За твою доброту тобі роблять шкоду. Приповідки або українсько-народня філософія
- за — БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (ужив. при позначеннях осіб, предметів, щодо яких відбуваються й на які спрямовані дії, виражені дієсл. працювати, поратися, клопотати, ходити і под. та віддієслівними іменниками від них), КО́ЛО, ЗА з оруд. в. (при дієсл. Словник синонімів української мови
- за — За, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- за — ЗА¹, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. за виражають: Просторові відношення: 1. із знах. і оруд. в. Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін.: а) за межі яких спрямовані дія, рух. (знах. в.). — Горе моє! Горе!... Словник української мови в 11 томах
- за — За пред. 1) За. Пливе човен води повен, а за ним весельце. Мет. 16. На в-городі вишня, за в-городом дві. Мет. 47. Продав сестрицю за тарель, русу косу за шостак. Мет. 195. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. Словник української мови Грінченка