лід

ЛІД – КРИГА

Лід, льоду. 1. Замерзла вода; переносно – щось холодне: материковий лід, сухий лід, розтопити лід. Пох.: льодовий, льодяний. 2. Те саме, що крига.

Крига. 1. Переважно скупчення, суцільні маси замерзлої води; рідше – окремий шматок льоду, крижина: кригою братися, на річці скресла крига. Вже й сніг випав, уже й ударив мороз і скував річку кригою (А.Дімаров). 2. перен. розм. Про відчуженість, неприязнь, ворожість до когось, брак душевної теплоти тощо. Є з ким тугу розділити, Кригу серця розтопити, Сльози обсушить (Дніпрова Чайка); Почувала Єлька, як помітно відтає в ній крига озлобленості проти себе і проти всіх (О.Гончар). Пох. крижаний (крижані затори, крижаний вітер, крижаний погляд).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

лід — (замерзла вода) (товстий) крига, (перший слабий) шерех, припай, сало. Словник синонімів Полюги
лід — лід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
лід — КРИГА; (у стосунках) холодність. Словник синонімів Караванського
лід — [л'ід] л'оду, м. (на) л'оуду, мн. л'оди, л'од'іy Орфоепічний словник української мови
лід — льоду, у льоду, на льоду, по льоду; мн. льоди, -ів; ч. 1》 Замерзла вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. || Скупчення, суцільні маси замерзлої води; крига (у 1 знач.). 2》 перен. Про що-небудь холодне, позбавлене душевної теплоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
лід — = ліде (нім. Lied — пісня) — німецька сольна або масова пісня. Словник-довідник музичних термінів
лід — ЛІД, льо́ду, у льоду́, на льоду́, по льоду́; мн. льоди́, і́в; ч. 1. Замерзла вода; вода, що перейшла у твердий кристалічний стан. Лід кріпкий, хоч гармати коти (прислів'я); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
лід — Мороз кріпшить, бо лід тріщить. Лід пукає від дуже великого морозу. Як дасть Бог леду, то нап'ється коваль меду. Бо добре заробить на кованню коней. Приповідки або українсько-народня філософія
лід — Вода в твердому агрегатному стані; густина 0,92 г/см3; відзначається вел. енергоємністю теплоти танення (3,37x105 Дж/кг); утворюється природним шляхом — л. природний, або виробляється (у вигляді блоків, плит, пластівців або снігу) на т.зв. фабриках... Універсальний словник-енциклопедія
лід — би́тися як ри́ба об лід. 1. Переборювати нестатки, злидні і т. ін. (Іван:) Як живеш? Щось схудла ти, небого! (Молодиця:) Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б’юсь як риба об лід… (С. Фразеологічний словник української мови
лід — ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом). Словник синонімів української мови
лід — Лід, льо́ду, льо́дові, на льоду́; льоди́, -ді́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лід — ЛІД, льо́ду, у льоду́, на льоду́, по льоду́; мн. льоди́, і́в; ч. 1. Замерзла вода, вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. Лід кріпкий, хоч гармати коти (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
лід — Лід, леду и льоду м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055. Словник української мови Грінченка