лід

ЛІД, льо́ду, у льоду́, на льоду́, по льоду́; мн. льоди́, і́в; ч.

1. Замерзла вода, вода, що перейшла в твердий кристалічний стан.

Лід кріпкий, хоч гармати коти (Укр.. присл.., 1955, 299);

Лід, як і більшість твердих тіл, має правильну геометричну форму будови (Наука.., 10, 1956, 10);

*У порівн. Руки й ноги були в мене, як лід (Мирний, IV, 1955, 347);

Нам треба нещадно боротися проти байдужого, холодного, як лід, віршописання (Мал., Думки.., 1959, 38);

// Скупчення, суцільні маси замерзлої води; крига (у 1 знач.).

Як порива мене палке бажання.. поміж льоди дістатись самоцвітні (Л. Укр., І, 1951, 195);

Лід стояв суцільним полем від одного берега гирла до другого (Видатні вітч. географи.., 1954, 31).

2. перен. Про що-небудь холодне, позбавлене душевної теплоти.

В його голосі чувся вже лід (Коцюб., II, 1955, 391);

І як у серці поєднати, розлуки лід, любові жар! (Сос., II, 1958, 96);

// Хтось холодний, байдужий.

Вони зійшлися: тьма і промінь, Пісні і проза, лід і пломінь (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949. 49).

Материко́вий лід див. матери́ковий;

Сухи́й лід — тверда вуглекислота, що застосовується для охолодження.

Сухий лід.. виготовляється з рідкої [вуглекислоти] швидким випаровуванням (Цікава фізика.., 1950, 189).

◊ Лама́ти (злама́ти, прола́мувати, пролама́ти, розбива́ти, розби́ти) лід:

а) робити перший крок, класти початок чому-небудь.

[Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (Фр., IX, 1952, 198);

б) робити рішучі зміни в чому-небудь.

— Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки (Тют., Вир, 1960, 163);

Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн [СРСР і Франції] будуть.. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (Ком. Укр., 4, 1960, 14);

Лід ру́шив — про початок, перші кроки у певній справі.

Лід рушив, знайомість зав’язалася (Коцюб., І, 1955, 320);

Посади́ти на лід кого — звести нанівець чию-небудь справу.

— Приймімось, човни попалім, Тогді і мусять тут остаться [чоловіки] І нехотя до нас прижаться; Ось так на лід їх посадім (Котл., І, 1952, 103);

Коли б ти [прохожий] кождим був стручечком [гороху] подавився! Щоб в горлі він тобі кілком був зупинився! Коли б щоб тріснув був од його твій живіт, Ніж мав оце мене та посадить на лід! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 60);

Розтопи́ти лід чого і з означ. — позбутись недовір’я, холодності тощо.

Публіка залишалась байдужою і холодною, як лід.. Я не знав, що робити і як грати, щоб розтопити цей лід (Думки про театр, 1955, 116);

Зробимо все, щоб назавжди розтопити лід холодної війни (Рад. Укр., 2. III 1962, 4);

Сі́сти на лід — невдало завершити яку-небудь справу, опинитися в скрутному становищі; розоритися.

Хтось.. мусить подумати про матеріал для дальшої статті, бо хтось інакше сяде на лід з своїми фінансами (Л. Укр., V, 1956, 351).