лід

ЛІД, льо́ду, у льоду́, на льоду́, по льоду́; мн. льоди́, і́в; ч.

1. Замерзла вода; вода, що перейшла у твердий кристалічний стан.

Лід кріпкий, хоч гармати коти (прислів'я);

* У порівн. То рука нагрілась, ноги – як лід; се і ноги почали зігріватись (Панас Мирний);

На те граф зробив кілька кроків до нареченої і припав вустами до її руки. Були холодні як лід, але Анеля й не моргнула (Валерій Шевчук);

// Скупчення, суцільні маси замерзлої води; крига (у 1 знач.).

Як порива мене палке бажання .. поміж льоди дістатись самоцвітні (Леся Українка);

Він не зареагував навіть тоді, коли просто перед ним унизу нагло рвонуло лід на Ворсклі (І. Багряний);

Отож, суну, пішенькою цюк та цюк. Все гаразд, лід ще, здається, міцний, ось ще кілька кроків і буду отаборюватись (В. Чемерис).

2. перен. Про що-небудь холодне, позбавлене душевної теплоти.

В його голосі чувся вже лід (М. Коцюбинський);

Ти знаєш – не знаєш, коли накликаю, коли забуваю, бо грубшає лід мовчання і втрати, розлуки і долі, надії і горя, любові і сліз (В. Стус);

// Хтось холодний, байдужий.

Вони зійшлися: тьма і промінь, Пісні і проза, лід і пломінь (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

Бале́т на льоду́ див. бале́т;

Става́ти / ста́ти на ковзани́ (лід) див. става́ти.

△ (1) Сухи́й лід – тверда вуглекислота, що застосовується для охолодження.

Сухий лід знижує температуру (з наук. літ.);

(2) Ві́чний лід – лід у холодних водах морів, океанів, у високих горах і т. ін., який ніколи не розтає до кінця.

Летять на північ літаки над вічними льодами, ведуть на північ моряки могутні криголами (Н. Забіла);

(3) Материко́вий лід – лід, що вкриває грубим шаром полярні простори материків.

В Антарктиді потужний покрив материкового льоду існує, як припускають, з неогену (з наук. літ.).

◇ Би́тися як ри́ба об лід див. би́тися;

[І] льо́ду (сні́гу [торі́шнього], кри́ги) се́ред (посе́ре́д) зими́ не ви́просиш див. випро́шувати;

Лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу) див. лама́ти;

(4) Лід ру́шив – з'явилися перші досягнення, наслідки в якійсь справі; подолано якусь перешкоду.

Вибігла Орися, Остряниця підхопив її на руки, закружляв з нею. – Ляхи втікають, серденько! Лід рушив! Тепер вже не вони за нами, а ми за ними будемо гнатися! (В. Чемерис);

Вже десь там лід рушив, і він ось-ось одержить право жити у Петербурзі... (Василь Шевчук);

(5) Лід та́не між ким і без дод. – налагоджуються добрі, теплі стосунки.

Поступово лід між ними тане, у поглядах і голосі вже звучить доброзичливість (з газ.);

Посади́ти на лід див. посади́ти;

Пуска́ти / пусти́ти на дно (під шум, під лід і т. ін.) див. пуска́ти;

Розтопи́ти лід див. розто́плювати²;

Сі́сти на лід див. сіда́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) лину́ли холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) див. лину́ти;

(6) Як (мов, ні́би і т. ін.) на льоду́ – дуже непевно.

Лишили митрополита з його коад'ютором та безталанним номінатом як на льоду (І. Франко);

Навчаючись в інституті, ми не раз відбували педагогічну практику.., а ось почався справжній перший урок, і я почуваю себе непевно, мов на льоду (О. Гуреїв).