1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лід

льоду, у льоду, на льоду, по льоду; мн. льоди, -ів; ч.

1》 Замерзла вода, що перейшла в твердий кристалічний стан.

|| Скупчення, суцільні маси замерзлої води; крига (у 1 знач.).

2》 перен. Про що-небудь холодне, позбавлене душевної теплоти.

|| Хтось холодний, байдужий.

Сухий лід — тверда вуглекислота, що застосовується для охолодження.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лід — (замерзла вода) (товстий) крига, (перший слабий) шерех, припай, сало. Словник синонімів Полюги
  2. лід — лід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. лід — ЛІД – КРИГА Лід, льоду. 1. Замерзла вода; переносно – щось холодне: материковий лід, сухий лід, розтопити лід. Пох.: льодовий, льодяний. 2. Те саме, що крига. Крига. Літературне слововживання
  4. лід — КРИГА; (у стосунках) холодність. Словник синонімів Караванського
  5. лід — [л'ід] л'оду, м. (на) л'оуду, мн. л'оди, л'од'іy Орфоепічний словник української мови
  6. лід — = ліде (нім. Lied — пісня) — німецька сольна або масова пісня. Словник-довідник музичних термінів
  7. лід — ЛІД, льо́ду, у льоду́, на льоду́, по льоду́; мн. льоди́, і́в; ч. 1. Замерзла вода; вода, що перейшла у твердий кристалічний стан. Лід кріпкий, хоч гармати коти (прислів'я); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  8. лід — Мороз кріпшить, бо лід тріщить. Лід пукає від дуже великого морозу. Як дасть Бог леду, то нап'ється коваль меду. Бо добре заробить на кованню коней. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. лід — Вода в твердому агрегатному стані; густина 0,92 г/см3; відзначається вел. енергоємністю теплоти танення (3,37x105 Дж/кг); утворюється природним шляхом — л. природний, або виробляється (у вигляді блоків, плит, пластівців або снігу) на т.зв. фабриках... Універсальний словник-енциклопедія
  10. лід — би́тися як ри́ба об лід. 1. Переборювати нестатки, злидні і т. ін. (Іван:) Як живеш? Щось схудла ти, небого! (Молодиця:) Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б’юсь як риба об лід… (С. Фразеологічний словник української мови
  11. лід — ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом). Словник синонімів української мови
  12. лід — Лід, льо́ду, льо́дові, на льоду́; льоди́, -ді́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. лід — ЛІД, льо́ду, у льоду́, на льоду́, по льоду́; мн. льоди́, і́в; ч. 1. Замерзла вода, вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. Лід кріпкий, хоч гармати коти (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  14. лід — Лід, леду и льоду м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055. Словник української мови Грінченка