1. Літературне слововживання

навзнак

НАВЗНАК, НАВЗНАКИ, присл.

Обличчям догори; на спині. Марко лежав навзнак (О.Стороженко); Скрикнув він раптом і полетів навзнаки в воду (М.Коцюбинський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навзнак — (обличчям догори) горілиць, горічерева. Словник синонімів Полюги
  2. навзнак — на́взнак прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. навзнак — пр., (як) навзнаки, ГОРІЛИЦЬ, горічерева, на спині; (падати) крижем, трупом; (куди) на спину. Словник синонімів Караванського
  4. навзнак — присл. Обличчям догори, на спині; на спину. || перев. зі сл. упасти, простягтися і т. ін. Пластом, як пласт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навзнак — НА́ВЗНАК, присл. Обличчям догори, на спині або на спину. Марко лежав навзнак, страшно було на його і глянути (О. Стороженко); Він ліг навзнак і, ледве дихаючи, здався на волю хвиль (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. навзнак — НА́ВЗНАК (обличчям догори, на спині), ГОРІ́ЛИ́ЦЬ, НАВЗНАКИ́ рідше, ДОГОРИЧЕ́РЕВА розм., ГОЛІЧЕ́РЕВА розм., ГОРІЧЕ́РЕВА розм. рідко. Анатолій скинув черевики,.. ліг навзнак (Ю. Словник синонімів української мови
  7. навзнак — На́взнак, навзнаки́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. навзнак — НА́ВЗНАК, присл. Обличчям догори, на спині; на спину. Марко лежав навзнак, страшно було на його і глянути (Стор., І, 1957, 344); Він ліг навзнак і, ледве дихаючи, здався на волю хвиль (Дмит. Словник української мови в 11 томах
  9. навзнак — Навзнак нар. Навзничъ. Він так і впав навзнак. ЗОЮР. І. 260. Словник української мови Грінченка