нахил

НАХИЛ – НАХИЛЕННЯ

Нахил, -у. 1. Потяг до чого-небудь, бажання чогось; схильність, інтерес до чого-небудь; властивості характеру: нахил до споглядальності, нахил до музики. 2. Те саме, що нахилення: нахил стіни, нахил тулуба.

Нахилення. Зміна прямого положення на похиле; положення тіла під кутом між горизонтальною і вертикальною площинами: магнітне нахилення, нахилення голови.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахил — (природжений потяг до чогось) схильність, уподобання, розм. жилка. Словник синонімів Полюги
  2. нахил — на́хил іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. нахил — (до чого) потяг; (природний) здібність, схильність; (характеру) жилка; (стіни) похил, похилість, (корабля) крен, (площини) схил, ухил; (дія) нахиляння, нагинання. Словник синонімів Караванського
  4. нахил — див. уподобання Словник синонімів Вусика
  5. нахил — [нахиел] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  6. нахил — -у, ч. 1》 Потяг до чого-небудь; бажання чогось. || Природні здібності, хист до чого-небудь. || Схильність, задаток до розвитку чого-небудь. || Інтерес, любов до чого-небудь. 2》 перев. мн. Властивості характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. нахил — НА́ХИЛ, у, ч. 1. Потяг до чого-небудь; бажання чогось. Не завжди удається мені задовольнити мій нахил до самотності, бо маю тут близьких людей, які шукають мого товариства (М. Коцюбинський); В дитинстві у мене був певний нахил до споглядальності (О. Словник української мови у 20 томах
  8. нахил — СХИ́ЛЬНІСТЬ до чого і без додатка (природжений потяг до якої-небудь діяльності, а також природні здібності, хист до чого-небудь), НА́ХИЛ, УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), УПОДО́БА (ВПОДО́БА), ЖИ́ЛКА розм., без додатка, ПОВА́БА (ПО́ВАБ рідше) розм. Словник синонімів української мови
  9. нахил — НА́ХИЛ, у, ч. 1. Потяг до чого-небудь; бажання чогось. Не завжди удається мені задовольнити мій нахил до самотності, бо маю тут близьких людей, які шукають мого товариства (Коцюб. Словник української мови в 11 томах