1. Літературне слововживання

сильце

СИЛЬЦЕ – СІЛЬЦЕ

Сильце, -я, р. мн. -лець. Пристрій для ловлі птахів і дрібних тварин.

Сільце1. Те саме, що сильце.

Сільце2. Маленьке село. Власне, це мале сільце було тільки на одну вулицю: з одного боку садиби з хатами, городами та подекуди садками, а з другого боку змішаний ліс (Є.Гуцало); Сільця, мабуть, такого нема, щоб я не побував (В.Дрозд).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сильце — сильце́ іменник середнього роду петля * Але: два, три, чотири сильця́ Орфографічний словник української мови
  2. сильце — див. пастка Словник синонімів Вусика
  3. сильце — сільце, -я, с. 1》 Пристрій у вигляді петлі, що затягується, для ловлення птахів і дрібних тварин. 2》 перев. з дієсл. понаставляти, сплести, заплутати, розставити, попастися, упійматися і т. ін., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сильце — СИЛЬЦЕ́, СІЛЬЦЕ́, я́, с. 1. Пристрій у вигляді петлі, що затягується, для ловлення птахів і дрібних тварин. Весною чижик молоденький .. В садочку все собі скакав, Та якось у сільце й попав (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. сильце — Дротяна або мотузяна петля, прикріплена до дерева або кілка, якою браконьєри користуються для вилову звірини; завдає тварині страждань, призводить до загибелі; використання с. суворо карається. Універсальний словник-енциклопедія
  6. сильце — наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) (свої́) тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  7. сильце — I. ПА́СТКА (на звірів, птахів, рідше риб); ЗАПАДНЯ́ (на звірів, птахів); ТЕНЕ́ТА мн., ЛАБЕ́ТИ мн. (сітка на звірів, птахів); СИЛЬЦЕ́ (СІЛЬЦЕ́), СІ́ЛО (у вигляді петлі, перев. Словник синонімів української мови
  8. сильце — Сильце́, -ця́; си́льця, си́лець (пастка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сильце — СИЛЬЦЕ́, СІЛЬЦЕ́, я́, с. 1. Пристрій у вигляді петлі, що затягується, для ловлення птахів і дрібних тварин. Весною чижик молоденький.. В садочку все собі скакав, Та якось у сільце й попав (Гл., Байки.. Словник української мови в 11 томах
  10. сильце — Сильце́, -ця ж. Петля, ловушка въ видѣ петли, силокъ. Шух. І. 236, 237. см. сіло. Словник української мови Грінченка