1. Літературне слововживання

сонячний

СОНЯЧНИЙ – СОНЦЕВИЙ

Сонячний. 1. Який стосується сонця, пов’язаний із сонцем: сонячне проміння, сонячний диск, сонячна спека, сонячна електростанція, сонячний годинник, сонячний удар. 2. З сонцем; світлий, яскраво-жовтий тощо; переносно – привітний, радісний: сонячний цвіт, сонячна усмішка. Дівчина., все дивилась услід жіночій постаті, яка віддалялась і меншала в повені сонячного дня (Є.Гуцало).

Сонцевий, зрідка. Те саме, що сонячний 1: сонцевий вогонь.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонячний — со́нячний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сонячний — див. безхмарний; світлий Словник синонімів Вусика
  3. сонячний — [сон'ачнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. сонячний — -а, -е. 1》 Прикм. до сонце 1-3). || Здійснюваний за допомогою сонця, сонцем. || Створюваний сонцем, промінням сонця. || Створюваний відбиттям проміння сонця. || При якому світить сонце. || Який діє завдяки використанню енергії сонця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сонячний — СО́НЯЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до со́нце 1–3. Далеко-далеко мріла морська далеч, неначе обсипана золотими скалками та іскрами сонячного проміння (І. Нечуй-Левицький); Очима вказала [Марія] на захід, де в сизій імлі купався сонячний диск (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. сонячний — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)... Словник синонімів української мови
  7. сонячний — СО́НЯЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до со́нце 1— 3. Далеко-далеко мріла морська далеч, неначе обсипана золотими скалками та іскрами сонячного проміння (Н.-Лев., VI, 1966, 58); Очима вказала [Марія] на захід, де в сизій імлі купався сонячний диск (Ю. Бедзик, Полки. Словник української мови в 11 томах