сонячний
див. безхмарний; світлий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонячний — со́нячний прикметник Орфографічний словник української мови
- сонячний — СОНЯЧНИЙ – СОНЦЕВИЙ Сонячний. 1. Який стосується сонця, пов’язаний із сонцем: сонячне проміння, сонячний диск, сонячна спека, сонячна електростанція, сонячний годинник, сонячний удар. Літературне слововживання
- сонячний — [сон'ачнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- сонячний — -а, -е. 1》 Прикм. до сонце 1-3). || Здійснюваний за допомогою сонця, сонцем. || Створюваний сонцем, промінням сонця. || Створюваний відбиттям проміння сонця. || При якому світить сонце. || Який діє завдяки використанню енергії сонця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сонячний — СО́НЯЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до со́нце 1–3. Далеко-далеко мріла морська далеч, неначе обсипана золотими скалками та іскрами сонячного проміння (І. Нечуй-Левицький); Очима вказала [Марія] на захід, де в сизій імлі купався сонячний диск (Ю. Словник української мови у 20 томах
- сонячний — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)... Словник синонімів української мови
- сонячний — СО́НЯЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до со́нце 1— 3. Далеко-далеко мріла морська далеч, неначе обсипана золотими скалками та іскрами сонячного проміння (Н.-Лев., VI, 1966, 58); Очима вказала [Марія] на захід, де в сизій імлі купався сонячний диск (Ю. Бедзик, Полки. Словник української мови в 11 томах