світлий
Блисклавий, блискучий, веселковий, висвітлений, вогненний, вогнистий, вогняний, вогнястий, всесяйний, дзеркальний, загравний, зазорений, заіскрений, заіскрілий, заристий, зарний, зірковий, зірний, зірчастий, зірчатий, зоревий, зореграйний, зоресяйний, зористий, зорний, зорявий, зоряний, зорянистий, зор'ястий, з'яскравлений, іскристий, іскроватий, іскруватий, іскрявий, іскряний, огнений, огнистий, огняний, огнянистий, озорений, освітлений, освітлюючий, освічений, осіянний, осонцений, осяйний, осяяний, перлистий, пломенистий, пломінкий, полум'яний, пресвітлий, преяскравий, преясний, прозірний, прозірчастий, прозірчатий, прозористий, прозорчастий, прозорчатий, прозорчистий, променевий, променистий, променястий, промінний, промінястий, просвітлений, просвітлий, просвітлілий, просвічений, прояснений, райдужний, розвеснений, рознебеснений, світанковий, світанний, світленький, світлесенький, світлісінький, світлобарвний, світло-бежовий, світлобровий, світло-бузковий, світловидий, світловодий, світловолосий, світло-голубий, світлодайний, світло-жовтий, світло-зелений, світлозорий, світло-коричневий, світлокосий, світлокремовий, світлоносний, світлоокий, світлопроменевий, світлопромінний, світло-рожевий, світло-синій, світло-сірий, сітлосяйний, світло-червоний, світло-шоколадний, світлуватий, світлячковий, сліпучий, сонцебризний, сонцеграйний, сонцесвітлий, сонцесвітний, сонцесяйний, сонцецвітний, сонячний, стожарий, сяйливий, сяйний, сяючий, яскравий, яскристий, ясний і ясний, ясноблискучий, яснозорий, ясноокий, яснопромінний
Значення в інших словниках
- Світлий — Сві́тлий іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- світлий — Не темний, освітлений; (- воду) чистий, прозорий; (- майбутнє) радісний, щасливий, просвітлий; (обличчя) осяяний; (погляд) ясний, нічим не затьмарений; (- душу) шляхетний; (- голову) розумний; (гість) вельможний, високий. Словник синонімів Караванського
- світлий — [св’ітлией] м. (на) -тлому/-т'л'ім, мн. -т'л'і Орфоепічний словник української мови
- світлий — -а, -е. 1》 Який випромінює яскраве світло (про джерело світла). 2》 Добре освітлений, наповнений світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). 3》 Не темного кольору. || Менш насичений порівняно з основним кольором. Великий тлумачний словник сучасної мови
- світлий — СВІ́ТЛИЙ, а, е. 1. Який випромінює яскраве світло (про джерело світла). Що вони росли та виростали, то вони пильніш поглядали [на шлях]. І раненько-ранком при світлому сонечку, і пізненько ввечері при зореньках іскристих (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- світлий — світлий : ◊ світла голова́ → голова ◊ Світлий вівторок церк. третій день Великодніх свят ◊ Світлий понеділок церк. другий день Великодніх свят||Обливаний понеділок, Поливаний понеділок ◊ Світлий четве́р церк. четвер напередодні Страсної п'ятниці; спомин Тайної Вечері||Страсті Лексикон львівський: поважно і на жарт
- світлий — сві́тле о́ко у кого. Хтось порядний, чесний, безкомпромісний, справедливий і т. ін. — Правда, що вклали ми в землю Всі сили й уміння, Світле в нас око за себе І чисте сумління (І. Вирган). Фразеологічний словник української мови
- світлий — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)... Словник синонімів української мови
- світлий — Сві́тлий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- світлий — СВІ́ТЛИЙ, а, е. 1. Який випромінює яскраве світло (про джерело світла). Що вони росли та виростали, то вони пильніш поглядали [на шлях]. І раненько-ранком при світлому сонечку, і пізненько ввечері при зореньках іскристих (Вовчок, І, 1955, 309). Словник української мови в 11 томах