1. Літературне слововживання

спроба

СПРОБА – ПРОБА

Спроба. 1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху: спроба заволодіти плацдармом. 2. Дослід. 3. Те саме, що проба 1.

Проба. 1. Випробування властивостей, якостей чогось і результат такого випробування: робити пробу, брати на пробу. 2. Частина чогось, узята для дослідження: брати пробу, знімати пробу. 3. Кількість благородного металу в сплаві: найвища проба, низька проба, чиста проба.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спроба — спро́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. спроба — Намагання, силкування; (лябораторна) дослід, ЕКСПЕРИМЕНТ; (пера) проба; спробунок. Словник синонімів Караванського
  3. спроба — див. початок Словник синонімів Вусика
  4. спроба — -и, ж. 1》 Намагання зробити щось за відсутності впевненості в досягненні успіху. || Намагання здійснити що-небудь за відсутності досвіду й уміння. 2》 Перевірка, випробування властивостей, якостей і т. ін. чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спроба — СПРО́БА, и, ж. 1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху. Полк їхній в упертих неодноразових спробах заволодіти Каховським плацдармом порідів ледве чи не на половину (О. Словник української мови у 20 томах
  6. спроба — про́ба (рідше спро́ба) пера́. Перший твір, перша наукова праця і т. ін. Пригадую собі таке перше оповідання — “Страшний свідок”, чистої води пробу пера, на цілком пусту романтичну тему (М. Фразеологічний словник української мови
  7. спроба — ДО́СЛІД (відтворення певного явища або спостереження за явищем з метою наукового вивчення), ЕКСПЕРИМЕ́НТ, ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, СПРО́БА. — Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? Коли посадовили, та якої температури ґрунт, та що клали в лунки, га?... Словник синонімів української мови
  8. спроба — Спро́ба, -би, -бі; спро́би, спроб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. спроба — СПРО́БА, и, ж. 1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху. Полк їхній в упертих неодноразових спробах заволодіти Каховським плацдармом порідів ледве чи не на половину (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
  10. спроба — Спро́ба, -би ж. Проба, опытъ. О. 1862. ІІІ. 30. Словник української мови Грінченка