спроба
СПРО́БА, и, ж.
1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху.
Полк їхній в упертих неодноразових спробах заволодіти Каховським плацдармом порідів ледве чи не на половину (О. Гончар);
Вітер є одним з дарових потужних енергетичних джерел природи. Спроби використання його енергії люди робили в минулому (з наук.-попул. літ.);
В астрології вдавалися до спроб співвіднести органи людини з певними сузір'ями (із журн.);
// Намагання здійснити що-небудь при відсутності досвіду й уміння.
Перші спроби писати – віршем і прозою, відносяться ще до тих часів, коли Франко був у гімназії (М. Коцюбинський);
Ще за життя великого Каменяра з'являються перші спроби створити його портрет (з наук. літ.).
2. Перевірка, випробування властивостей, якостей і т. ін. чого-небудь.
Говорили [селяни про Ахмета].., сидячи в холодочку .. і випалюючи з мідного кальяну по черзі тютюнець, що оце приніс його на спробу тютюнник (Олесь Досвітній);
// Перевірка на ділі якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до здійснення, виконання чогось; випробування.
– “Плюнь ти тому дякові межи очі. Оставайся на кілька днів у мене на спробу, а тоді скажу останнє слово” (С. Васильченко);
// на що, спец. Перевірка міцності чого-небудь, стійкості щодо певного впливу або здатності до певної дії.
Бригадири робили спроби на схожість, і коли вологий ящик, що стояв десь на вікні, починав зеленіти, .. любовно посміхались (С. Скляренко).
3. Відтворення якого-небудь явища або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою його вивчення, дослідження; дослід.
Цілий ряд спроб з селекції й віддаленої гібридизації заслуговує, безумовно, найсерйознішої уваги (О. Довженко);
Нами було проведено .. кілька спроб з культурою азотобактера, в яких досліджували вплив радіоактивного фосфору на життєдіяльність цього мікроорганізму (з наук. літ.);
// Дослідний зразок чого-небудь.
Ех, і дзюрчатиме вода в шаплик! Ні, перш вони зроблять, звичайно, спробу – маленьку водокачку – модель, але все як в натурі (А. Головко).
4. Літературний або мистецький твір початківця; проба.
Перші літературні спроби П. Тичини припадають на 1906 – 1907 роки (з навч. літ.).
◇ Про́ба (рідше спро́ба) пера́ див. про́ба;
(1) Спро́ба (про́ба) пера́ – перші ранні твори, праці письменника, вченого тощо.
У Ваші руки попалися перші мої роботи, спроба пера (М. Коцюбинський);
Писати Агатангел Кримський почав ще в гімназії. З-під його пера з'являються вірші, оповідання, переклади. Та це були лише проби пера (з газ.).
Значення в інших словниках
- спроба — спро́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- спроба — СПРОБА – ПРОБА Спроба. 1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху: спроба заволодіти плацдармом. 2. Дослід. 3. Те саме, що проба 1. Проба. Літературне слововживання
- спроба — Намагання, силкування; (лябораторна) дослід, ЕКСПЕРИМЕНТ; (пера) проба; спробунок. Словник синонімів Караванського
- спроба — див. початок Словник синонімів Вусика
- спроба — -и, ж. 1》 Намагання зробити щось за відсутності впевненості в досягненні успіху. || Намагання здійснити що-небудь за відсутності досвіду й уміння. 2》 Перевірка, випробування властивостей, якостей і т. ін. чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спроба — про́ба (рідше спро́ба) пера́. Перший твір, перша наукова праця і т. ін. Пригадую собі таке перше оповідання — “Страшний свідок”, чистої води пробу пера, на цілком пусту романтичну тему (М. Фразеологічний словник української мови
- спроба — ДО́СЛІД (відтворення певного явища або спостереження за явищем з метою наукового вивчення), ЕКСПЕРИМЕ́НТ, ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, СПРО́БА. — Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? Коли посадовили, та якої температури ґрунт, та що клали в лунки, га?... Словник синонімів української мови
- спроба — Спро́ба, -би, -бі; спро́би, спроб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спроба — СПРО́БА, и, ж. 1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху. Полк їхній в упертих неодноразових спробах заволодіти Каховським плацдармом порідів ледве чи не на половину (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
- спроба — Спро́ба, -би ж. Проба, опытъ. О. 1862. ІІІ. 30. Словник української мови Грінченка