спроба

ДО́СЛІД (відтворення певного явища або спостереження за явищем з метою наукового вивчення), ЕКСПЕРИМЕ́НТ, ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, СПРО́БА. — Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? Коли посадовили, та якої температури ґрунт, та що клали в лунки, га? (Ю. Яновський); Сказав (академік), що Дослідне обрано місцем для наукового експерименту з новим органічним добривом (П. Дорошко); Протягом останніх місяців я провів низку досліджень, перевірив усі, до найдрібніших, заперечення моїх опонентів (Ю. Шовкопляс); — Але ж у саду морозостійкі гібриди? — Все має свою межу. Не на такі морози розраховані спроби (О. Довженко).

НАМАГА́ННЯ (прагнення, дії тощо, спрямовані на виконання, здійснення чого-небудь), СТАРА́ННЯ перев. мн., ЗУСИ́ЛЛЯ перев. мн., підсил.; ПОТУ́ГИ мн., СИЛКУВА́ННЯ (уперте, наполегливе, але звичайно даремне, марне намагання). Були намагання представити Пушкіна саме як розкаяного грішника (М. Рильський); Гості були збентежені, але, побачивши, що їх старання йдуть намарне, весело зареготались (М. Коцюбинський); Чи принесуть ці ваші зусилля отой вінець, якого ви прагнете, чи стане ця дитина.. людиною справжньою.., щасливою? (О. Гончар); Нема вороття старому режиму. Ні з царем, ні без царя. І даремні потуги гатити греблю, коли вода вже прорвала (А. Головко); Христя.. почала її утішати.. Даремне силкування! (Панас Мирний). — Пор. 1. спро́ба.

СПРО́БА (намагання зробити щось при відсутності впевненості в успіху), ЗА́МАХ. Директор знов зазирнув у папери. — Матір кинув.. Бродяжив... Затриманий у порту при спробі пробратися на океанське судно (О. Гончар); Сідав писати (Іван) — горів, серце його радісно стискалося.. А тут з великого замаху вийшов пшик (П. Колесник). — Пор. намага́ння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спроба — спро́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. спроба — СПРОБА – ПРОБА Спроба. 1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху: спроба заволодіти плацдармом. 2. Дослід. 3. Те саме, що проба 1. Проба. Літературне слововживання
  3. спроба — Намагання, силкування; (лябораторна) дослід, ЕКСПЕРИМЕНТ; (пера) проба; спробунок. Словник синонімів Караванського
  4. спроба — див. початок Словник синонімів Вусика
  5. спроба — -и, ж. 1》 Намагання зробити щось за відсутності впевненості в досягненні успіху. || Намагання здійснити що-небудь за відсутності досвіду й уміння. 2》 Перевірка, випробування властивостей, якостей і т. ін. чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. спроба — СПРО́БА, и, ж. 1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху. Полк їхній в упертих неодноразових спробах заволодіти Каховським плацдармом порідів ледве чи не на половину (О. Словник української мови у 20 томах
  7. спроба — про́ба (рідше спро́ба) пера́. Перший твір, перша наукова праця і т. ін. Пригадую собі таке перше оповідання — “Страшний свідок”, чистої води пробу пера, на цілком пусту романтичну тему (М. Фразеологічний словник української мови
  8. спроба — Спро́ба, -би, -бі; спро́би, спроб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. спроба — СПРО́БА, и, ж. 1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху. Полк їхній в упертих неодноразових спробах заволодіти Каховським плацдармом порідів ледве чи не на половину (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
  10. спроба — Спро́ба, -би ж. Проба, опытъ. О. 1862. ІІІ. 30. Словник української мови Грінченка