1. Літературне слововживання

таки

част. ствердж., підсил. У постпозиції пишеться з іншими словами через дефіс. – А що, – кажу-таки, – як він тебе та покине ? (Марко Вовчок); Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в Гнатовій хаті (М.Коцюбинський). Але при наявності частки ж (же) – окремо. – За свої ж таки ґрунти й левади ми будемо платить графові чинш (І.Нечуй-Левицький). У препозиції пишеться з іншими словами окремо. Сама в найми піду, Діток в школу оддам, А червоним черевичкам Таки дам, таки дам! (Т.Шевченко); Ранішній холод не хоче ніяк дати поспати, пройма і таки хоче побудити й таки побудить (Марко Вовчок); Господиня таки вболівала, що я бив ноги у неблизький світ, почувалась винуватою (Є.Гуцало).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таки — таки́ частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. таки — ч., справді <н. таки він>; попри все, хай там що <н. таки буду ходити>. Словник синонімів Караванського
  3. таки — ТАКИ́, част. 1. ствердж. Уживається препозитивно й постпозитивно у знач. спол. справді. З ким це вона [Гафійка] забалакалась? Либонь Прокіп Кандзюба? Таки він (М. Словник української мови у 20 томах
  4. таки — част. 1》 ствердж. Уживається препозитивно й постпозитивно у знач. справді. 2》 Уживається у знач. нарешті, зрештою. 3》 рідко. Уживається у знач. протиставного спол. але, проте, однак. || Уживається з част. "ж" для підсилення протиставлення. 4》 підсил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. таки — де (ж) таки́ (пак, це, таке́) ви́дано. Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним. — Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Фразеологічний словник української мови
  6. таки — Таки́, сп., таки́ б, таки́ ж; з попереднім словом пишемо окремо: та́м таки, ві́н таки, зно́в таки, все́ таки, все́ ж таки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. таки — ТАКИ́, част. 1. ствердж. Уживається препозитивно й постпозитивно в значенні справді. З ким це вона [Гафійка] забалакалась? Либонь Прокіп Кандзюба? Таки він (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. таки — Таки сз. 1) Таки, все таки, при всемъ томъ. Хоть не своє — позичене, а все таки лихо. Шевч. З Запорожжя понаходило таки чимало січовиків. Стор. Не скажу таки тобі. Шейк. 2) Именно, же. Словник української мови Грінченка