увага

УВАГА – УВАЖНІСТЬ

Увага. Зосередження думки або зору, слуху на якомусь об’єкті; прихильне, доброзичливе ставлення до когось, чогось тощо: брати до уваги, відвертати увагу, загострювати увагу, мати на увазі, оточити увагою, знаки уваги до когось. Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися – вся увага її була звернена на роботу (М.Коцюбинський).

Уважність, -ності, ор. -ністю. Вияв уваги; уважне ставлення до когось, чогось: робота потребує уважності, уважність до людей. [Хуса:] Я безмірно вдячний за уважність до мене й до звичаїв мого люду (Леся Українка).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увага — Ува́га: — зауваження [54] Словник з творів Івана Франка
  2. увага — (те, що вказує на пильну думку) зосередження, зацікавлення. Словник синонімів Полюги
  3. увага — ува́га 1 іменник жіночого роду зосередженість; турбота ува́га 2 іменник жіночого роду зауваження; доповнення Орфографічний словник української мови
  4. увага — (до чого) зацікавлення чим, зосередженість на чому; (до кого) піклування <�турбота, уболівання> про кого; (до слів) заувага, зауваження, репліка; мн. УВАГИ, (до тексту) примітки. Словник синонімів Караванського
  5. увага — [увага] -гие, д. і м. -аз'і Орфоепічний словник української мови
  6. увага — Форма психічної діяльності людини, яка виявляється в їїспрямованості та зосередженості на певних об`єктах за одночасногоабстрагування від інших. У. — вибіркове ставлення до певних явищ та процесів, яке є передумовою успішної пізнавальної, навчальної тавиконавської діяльності. Словник-довідник музичних термінів
  7. увага — УВА́ГА¹, и, ж. 1. Зосередження думки або зору, слуху на будь-якому об'єкті; спрямованість думки на кого-, що-небудь. Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися – вся увага її була звернена на роботу (М. Словник української мови у 20 томах
  8. увага — -и, ж. 1》 Зосередження думки або зору, слуху на будь-якому об'єкті; спрямованість думки на кого-, що-небудь. || Цікавість до кого-, чого-небудь, вияв бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. увага — випада́ти / ви́пасти з ува́ги. Залишатися непоміченим, невідчутним. Батько продовжував читати газету. Але з моєї уваги не випало його внутрішнє роздратування (К. Станіславський). випуска́ти / ви́пустити з ува́ги (прост. з ви́ду) що. Фразеологічний словник української мови
  10. увага — ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст. Словник синонімів української мови
  11. увага — Ува́га, -ги, -зі; ува́ги, ува́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. увага — УВА́ГА, и, ж. 1. Зосередження думки або зору, слуху на будь-якому об’єкті; спрямованість думки на кого-, що-небудь. Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися — вся увага її була звернена на роботу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  13. увага — Увага, -ги ж. 1) Вниманіе. Що старше від розуму? — Увага. Ном. № 5810. Люде слухали з великою увагою. О. 1862. IX. 71. брати до вваги, звертати увагу. Обращать вниманіе. На все сам увагу звертає. Рудч. Ск. II. 163. дати, подати до вваги кому що. Словник української мови Грінченка