увага

УВА́ГА¹, и, ж.

1. Зосередження думки або зору, слуху на будь-якому об'єкті; спрямованість думки на кого-, що-небудь.

Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися – вся увага її була звернена на роботу (М. Коцюбинський);

Анничка слухала з увагою батькової бесіди (Марко Черемшина);

– Як спалося, як відпочивалось, Степане Васильовичу? – зовсім не сердячись, питає пристав і з професійною увагою нишпорить очима по кімнаті (М. Стельмах);

За столами люди вже всілися, директор школи, підвівшись, просить уваги, і в цей час з'являється ще один жданий всіма тут гість, по якого бігала ціла делегація дівчат випускного класу: капітан Дорошенко (О. Гончар);

// Цікавість до кого-, чого-небудь, вияв бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. кого-, що-небудь.

Помічала стара якусь особливу увагу до свого двора: все на вулиці стирчить хтось із панських слуг (Г. Хоткевич);

Сидить твій син, вибавляючись наостанок увагою присутніх, купаючись у ній, як у розкошах (В. Стус);

Увага до нього була настільки велика, що Дорош почував себе дуже незручно і ще нижче схиляв голову, і навіть Оксен, який саме говорив, зупинився і, щоб встановити порядок та задовольнити цікавість громади, сказав уголос, що це новий працівник ферми, товариш Дорош (Григорій Тютюнник);

Найбільшу увагу викликав Петро Мотузок, який досить удало і живо провів ролю старого чудакуватого діда (М. Івченко);

// Настроєність на сприйняття, фіксування чого-небудь органами чуття, пам'яттю, розумом.

Спинивши дух у грудях, Гнат весь обертався в увагу... (М. Коцюбинський);

Впиваються [керманичі плотів] очима вперед, ловлять найменші ознаки будучої небезпеки і готовляться відпирати. Всіма жилами свого мускулистого тіла, всім скупленням своєї уваги (Г. Хоткевич);

Скоро Вутанька, забувши про воєнкома, про сусідів, застигла в напруженій увазі (О. Гончар);

// Прохання, наказ зосередитися на чомусь, вислухати щось і т. ін.

Яким уже посеред хати стоїть і руку підняв. – Товариші, увага! Дівчата, киньте, доспіваєте потім! (А. Головко).

2. Прихильне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь, турбота про когось, щось.

Бачили [вартові], як вся сім'я оточила Усмана увагою, як сам господар, всадовивши майбутнього зятя за стіл, частував його якоюсь наливкою (О. Гончар);

– Це, мамо, вам .. привіз ластику на сачок, – недбало подає [Дмитро] .. – Спасибі тобі, сину, – аж затремтіла вона. “Нічого ж не казала – сам догадався. Син. Не так дорогий набір, як увага твоя” (М. Стельмах);

“Ох, як, же тобі тіло зім'яло та покалічило, а душа в тебе, видать, кріпка, наша, вихорівська”, – перековтуючи жаль, подумав Тимко і прикрив братові простирадлом ноги, – і це було першим знаком уваги до нього за все життя (Григорій Тютюнник);

Коли судно стоїть на березі, його треба оточити любов'ю і увагою (Ю. Яновський).

3. заст. Честь, шана, виявлені кому-небудь.

– Чи ти знаєш, блазень, що колись і я був січовиком, колись за велику увагу ставили моє товариство? (О. Стороженко).

Відверта́ти (відволіка́ти, відтяга́ти, відхиля́ти) / відверну́ти (відволікти́, відтягти́, відхили́ти) ува́гу див. відверта́ти;

Віддава́ти / відда́ти ува́гу див. віддава́ти;

Заго́стрювати / загостри́ти ува́гу див. заго́стрювати;

Залиша́ти (лиша́ти) / зали́ши́ти (лиши́ти) по́за ува́гою (без ува́ги) див. залиша́ти;

Зверта́ти / зверну́ти на се́бе ува́гу див. зверта́ти;

Зверта́ти / зверну́ти ува́гу див. зверта́ти;

(1) З ува́ги на (до) що, кого – зважаючи на кого-, що-небудь, рахуючись з кимось, враховуючи щось.

Паничі переморгувалися межи собою, але ніякої критики вголос не вимовляли, може з уваги до панночок (Леся Українка);

[Голос покликача:] Префект ясновельможний Кай Летіцій гадає, що зменшити кару можна .. з уваги на покірність (Леся Українка);

Нуль ува́ги див. нуль;

Оволодіва́ти / оволоді́ти ува́гою див. оволодіва́ти;

Посла́блювати / посла́бити ува́гу див. посла́блювати;

Приверта́ти (приверну́ти, притяга́ти, притягну́ти) [до се́бе] ува́гу див. приверта́ти;

Прив'я́зувати / прив'яза́ти ува́гу див. прив'я́зувати;

Приділя́ти / приділи́ти ува́гу (бага́то ува́ги) див. приділя́ти;

Розрива́ти / розірва́ти ува́гу див. розрива́ти¹;

Усипля́ти (присипля́ти) ува́гу див. усипля́ти¹.

△ (2) Флукту́юча (флюкту́юча) ува́га, псих. – незосереджена, мінлива увага, яка швидко переходить з об'єкта на об'єкт.

◇ Бра́ти / взя́ти до уваги́ див. бра́ти;

Бу́ти (стоя́ти, опиня́тися і т. ін.) / опини́тися в це́нтрі ува́ги <�Бу́ти (става́ти) / ста́ти це́нтром ува́ги> див. бу́ти;

Ва́ртий ува́ги див. ва́ртий;

Випада́ти / ви́пасти з ува́ги див. випада́ти;

Випуска́ти / ви́пустити з ува́ги див. випуска́ти;

(3) Ма́ється на ува́зі (д) див. ма́ти²; Ма́ти на ува́зі див. ма́ти²;

Оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу див. оберта́тися;

Хвили́ну ува́ги див. хвили́на.

УВА́ГА², и, ж.

1. рідко. Коротке висловлення, зауваження, примітка.

Дехто кинув увагу про дощ, дехто обізвався жартом, тихим сміхом (М. Коцюбинський);

Одну [кореспонденцію] по одній прочитував Начко уважно, робив на берегах знаки, криски [риски] або уваги червоним олівцем (І. Франко);

Виклавши до найменших дрібниць зміст “Сатани в бочці” й зробивши деякі уваги щодо костюмів та поведінки на сцені, Галя почала роздавати ролі (С. Васильченко).

2. перев. мн. Доповнення, пояснення до тексту; передмова, післямова.

Цих кілька загальних уваг [про поезію незаможника М. Криси] ми вважали за потрібне дати наперед для того, щоб ясніші стали наш підхід до теми й наше завдання (В. Еллан-Блакитний).

◇ (1) Пере́дні ува́ги – те саме, що Пере́днє сло́во (див. сло́во).

Методологічні основи своїх поглядів на український романтизм і методику дослідження відповідних художніх творів виклав А. Шамрай у передніх увагах до першого тому “Харківської школи романтиків“ (з наук. літ.).