1. Літературне слововживання

цвісти

ЦВІСТИ – КВІТНУТИ – КВІТУВАТИ

Цвісти, цвіту, цвітеш. 1. Розкриватися, розпускатися (про квіти); мати квіти, вкриватися квітами, цвітом. Барвінок цвів і зеленів (Т.Шевченко); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє-цвіте (А.Тесленко); Цвів чагарник якимись дивно пахучими рожевими квітами (Ю.Яновський). 2. перен. Виділятися яскравою барвою, світитися яскравим світлом, барвистим одягом тощо. Червоний вогник цвів серед ночі (М.Коцюбинський); В небі райдуги цвітуть (Л.Первомайський); Ліс грабовий золотом цвіте (М.Рильський). 3. перен. Бути в розквіті сил, молодості, вродливим (про людину); виявляти радість, щастя, задоволення, замріяність (про обличчя, усмішку, очі і т. ін.). В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата (Т.Шевченко); Є такі люди, що.. цілий вік цвітуть то молодою дівочою красою, то розкішною повною молодичою, то якоюсь старечою красою (І.Нечуй-Левицький); її зморщене обличчя цвіло від радості (П.Панч); Його обличчя, що недавно ще цвіло свіжим рум’янцем, було жовте (І.Франко); В очах цвіли, як золотий світанок, ті мрії, що впину їм немає (С.Васильченко). 4. Успішно розвиватися; процвітати (також про людські почуття, думки тощо). Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов, Живи, народу вільне слово, Над прахом царських корогов. Цвіти над нами веселково, Як мир, як щастя, як любов! (М.Рильський). 5. Змінювати забарвлення внаслідок масового розвитку мікроорганічних водоростей (про водойми); укриватися пліснявою, цвіллю. Хати були великі, просторі, тільки темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка (Панас Мирний).

Квітнути. Те саме, що цвісти 1–4, але вживається в неспеціальній літературі.

Квітувати, -ую, -уєш. Цвісти, але переважно про злаки, а також у переносних значеннях. Густішою стіною сплелося жито, що почало вже квітувати (С.Васильченко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвісти — цвісти́ 1 дієслово недоконаного виду квітнути; процвітати цвісти́ 2 дієслово недоконаного виду покриватися цвіллю Орфографічний словник української мови
  2. цвісти — Квітнути; (- квіти) розпускатися, розкриватися, поет. бриніти; (- степ) вкриватися квітами <�цвітом>; (- жито) квітувати, половіти; П. (- прапори) красуватися, (- край) процвітати; (- харчі) пліснявіти. Словник синонімів Караванського
  3. цвісти — Квітнути, квітувати, красувати (про хліба), красуватися (т.с.), процвітати (перен.), розквітати, розцвітати Словник синонімів Вусика
  4. цвісти — [цв'істи] цв'іту, цв'ітеш, цв'ітеимо, цв'ітеите; мин. цв'іў, цв'іла; нак. цв'іти, цв'іт'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. цвісти — Квітувати, квітнути, виквітовувати, виквітувати, повиквітовувати, доквітовувати, доквітувати, подоквітовувати, заквітовувати, заквітувати, позаквітовувати, переквітовувати, переквітувати, попереквітовувати, поквітовувати, поквітувати, сквітовувати, сквітувати, посквітовувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. цвісти — ЦВІСТИ́, цвіту́, цвіте́ш, недок. 1. Розкриватися, розпускатися (про квітки). Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався (Т. Шевченко); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє – цвіте (А. Тесленко); Цвіте липа й пахне неймовірно (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. цвісти — цвіту, цвітеш, недок. 1》 Розкриватися, розпускатися (про квіти). || Мати квіти, вкриватися квітами, цвітом. 2》 перен. Вирізнятися яскравою барвою, світитися яскравим світлом. || Про велике скупчення вогнів, барвистого одягу, прапорів і т. ін. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. цвісти — цвісти́ як мак. Бути у розквіті фізичних і духовних сил. Хлопці їли, дивились на Стеньку, а вона вже цвіла як мак… Д’ех! до чого була струнка та красива молодиця, а очі їй, як у кози дикої, тільки хитренькі трошки (М. Хвильовий). цві́том цвісти́. Фразеологічний словник української мови
  9. цвісти — I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Словник синонімів української мови
  10. цвісти — Цвісти́, цвіту́, -те́ш, -ту́ть; цвів, цвіла́, цвіли́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. цвісти — ЦВІСТИ́, цвіту́, цвіте́ш, недок. 1. Розкриватися, розпускатися (про квіти). Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався (Шевч., II, 1953, 346); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє — цвіте (Тесл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  12. цвісти — Цвісти, -ту, -теш гл. 1) Цвѣсть. Моли цвіте біб, тоді тяжко о хліб; а як мак, то не так. Ном. № 10141. моє цвіте, а твоє гниє. Мнѣ удача, а тебѣ нѣтъ. Св. Л. 178. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4208. 2) Плѣсневѣть. У коморі хліб почав цвісти. Словник української мови Грінченка