1. Словник синонімів української мови

цвісти

I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти. Коли терен зацвітає весною, то весь рів і лісові кущі по горбах наче обсипані снігом (В. Кучер); Опівночі айстри в саду розцвіли... Умились росою, вінки одягли (О. Олесь); Вона не встигла навіть надивитися, як весною розквітають квіти (Ю. Збанацький); Під іскристим півднем зелено шумить Великий шлях, упираючись широким, туго натягнутим луком у високі жита, що вже заквітували на все поле (М. Стельмах). — Пор. 1. цвісти́.

ПРОЦВІТА́ТИ (успішно розвиватися у сприятливих умовах), РОЗКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ рідше, ЦВІСТИ́, КВІ́ТНУТИ, КВІТУВА́ТИ, ПРОКВІТА́ТИ розм., ВЕСНІ́ТИ поет. — Док.: процвісти́ рідко розкві́тнути, розцвісти́, прокві́тнути. (Річард:) В тих палацах, немов заморські квіти, процвітають таланти виборні (Леся Українка); В цій любові розквітати Будеш вічно, краща в світі, Земле моя, світла мати (М. Нагнибіда); Вічна слава братам, що упали в бою, щоб життя розцвітало й шуміло (В. Сосюра); Жили, цвіли, сміялися, любили Веселі хлопці (М. Рильський); Я там любив і працював. Там квітло щастя золотеє і одцвіло... (В. Сосюра); — Чи ж можна так хнюпитись, .. коли навколо квітує життя? (Ю. Збанацький); Всьому давала лад Уляна, і, тільки дякуючи їй, проквітало домашнє господарство (Григорій Тютюнник).

ЦВІСТИ́ (про квіти — розкриватися, розпускатися; про людину тощо — бути в розквіті сил), КВІ́ТНУТИ, ПРОЦВІТА́ТИ, КВІТУВА́ТИ, КРАСУВА́ТИСЯ (перев. про злаки). Цвітуть в Херсоні абрикоси, Черешні в Знам'янці цвітуть, Весна квітчає буйні коси І вируша в далеку путь (Л. Дмитерко); Кущами пишними квітнули маки червоні... (А. Головко); Серед кущів на вогкій землі процвітає шафран (М. Коцюбинський); Земля відчула першу ласку, І квітне поле по весні (Т. Масенко); Квітувало жито, красувалося... (С. Васильченко); На городі в Кащука усе квітує (Ю. Бедзик). — Пор. 1. буя́ти.

ПЛІ́СНЯ́ВІТИ (вкриватися плісенню), ЦВІСТИ, ЗАЦВІТА́ТИ, СНЯ́ДІТИ (часто про розсіл). — Док.: заплі́снявіти, зацвісти́, засня́діти. — Ваша світлість, Прийшов доповісти, Що уся кукурудза в помісті Почина пліснявіти і гнити (Ю. Гойда); По стінах цвіла пліснявка (Панас Мирний); Паска була сливе порожня і всередині зацвіла (І. Нечуй-Левицький); Сир почав снядіти (Л. Яновська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвісти — цвісти́ 1 дієслово недоконаного виду квітнути; процвітати цвісти́ 2 дієслово недоконаного виду покриватися цвіллю Орфографічний словник української мови
  2. цвісти — ЦВІСТИ – КВІТНУТИ – КВІТУВАТИ Цвісти, цвіту, цвітеш. 1. Розкриватися, розпускатися (про квіти); мати квіти, вкриватися квітами, цвітом. Барвінок цвів і зеленів (Т.Шевченко); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє-цвіте (А. Літературне слововживання
  3. цвісти — Квітнути; (- квіти) розпускатися, розкриватися, поет. бриніти; (- степ) вкриватися квітами <�цвітом>; (- жито) квітувати, половіти; П. (- прапори) красуватися, (- край) процвітати; (- харчі) пліснявіти. Словник синонімів Караванського
  4. цвісти — Квітнути, квітувати, красувати (про хліба), красуватися (т.с.), процвітати (перен.), розквітати, розцвітати Словник синонімів Вусика
  5. цвісти — [цв'істи] цв'іту, цв'ітеш, цв'ітеимо, цв'ітеите; мин. цв'іў, цв'іла; нак. цв'іти, цв'іт'іт' Орфоепічний словник української мови
  6. цвісти — Квітувати, квітнути, виквітовувати, виквітувати, повиквітовувати, доквітовувати, доквітувати, подоквітовувати, заквітовувати, заквітувати, позаквітовувати, переквітовувати, переквітувати, попереквітовувати, поквітовувати, поквітувати, сквітовувати, сквітувати, посквітовувати Словник чужослів Павло Штепа
  7. цвісти — ЦВІСТИ́, цвіту́, цвіте́ш, недок. 1. Розкриватися, розпускатися (про квітки). Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався (Т. Шевченко); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє – цвіте (А. Тесленко); Цвіте липа й пахне неймовірно (Ю. Словник української мови у 20 томах
  8. цвісти — цвіту, цвітеш, недок. 1》 Розкриватися, розпускатися (про квіти). || Мати квіти, вкриватися квітами, цвітом. 2》 перен. Вирізнятися яскравою барвою, світитися яскравим світлом. || Про велике скупчення вогнів, барвистого одягу, прапорів і т. ін. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. цвісти — цвісти́ як мак. Бути у розквіті фізичних і духовних сил. Хлопці їли, дивились на Стеньку, а вона вже цвіла як мак… Д’ех! до чого була струнка та красива молодиця, а очі їй, як у кози дикої, тільки хитренькі трошки (М. Хвильовий). цві́том цвісти́. Фразеологічний словник української мови
  10. цвісти — Цвісти́, цвіту́, -те́ш, -ту́ть; цвів, цвіла́, цвіли́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. цвісти — ЦВІСТИ́, цвіту́, цвіте́ш, недок. 1. Розкриватися, розпускатися (про квіти). Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався (Шевч., II, 1953, 346); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє — цвіте (Тесл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  12. цвісти — Цвісти, -ту, -теш гл. 1) Цвѣсть. Моли цвіте біб, тоді тяжко о хліб; а як мак, то не так. Ном. № 10141. моє цвіте, а твоє гниє. Мнѣ удача, а тебѣ нѣтъ. Св. Л. 178. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4208. 2) Плѣсневѣть. У коморі хліб почав цвісти. Словник української мови Грінченка