цивільний

1. Який стосується правових відносин. Вж. зі сл.: кодекс, позов, законодавство, право, правовідносини. 2. Невійськовий. Вж. зі сл.: інженер, одяг, повітряний флот, авіація, влада, людина, оборона, професія, фах, служба, справа, будівництво, життя, населення, пасажири. 3. Нецерковний, світський: цивільний обряд, цивільний шлюб, цивільне життя.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

цивільний — (який не належить до військових) невійськовий, штатський, (який належить мирному населенню) мирний. Словник синонімів Полюги
цивільний — (шлюб) не церковний, не духовний, світський, громадянський; (одяг) не військовий; (хто) ф. шпак. Словник синонімів Караванського
цивільний — [циев’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
цивільний — рос. гражданский штатський, невійськовий. Eкономічна енциклопедія
цивільний — циві́льний прикметник Орфографічний словник української мови
цивільний — ЦИВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Суд розглядає різні цивільні позови і відновлює торжество закону, усуває порушення закону, захищає законні права громадян (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
цивільний — А, -е. 1. хіп. Той, що не належить до хіпі. 2. Традиційний, класичний. 3. Пристойний, офіційний. В цивільному житті я ходжу з отакими от вухами (Молоко). Але ніяк не могла придумати цивільної версії їх дурнуватих таємних імен (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
цивільний — (-а, -е) мол. Загальноприйнятий; який не стосується хіп-системи або інших неформальних молодіжних об'єднань. БСРЖ, 661. // Пристойний, гарний. Мама зв'язала мені цивільний светр. ПСУМС, 77. Словник жарґонної лексики української мови
цивільний — -а, -е. 1》 Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Цивільне право. Цивільне право — галузь права, норми якої регулюють майнові відносини та пов'язані з ними особисті немайнові стосунки. Великий тлумачний словник сучасної мови
цивільний — циві́льний (лат. civilis) штатський, невійськовий. Словник іншомовних слів Мельничука
цивільний — ЦИВІ́ЛЬНИЙ (який не належить до війська, не стосується військових справ), НЕВІЙСЬКО́ВИ́Й, ШТА́ТСЬКИЙ, ГРОМАДЯ́НСЬКИЙ, СТА́ТСЬКИЙ заст.; МИ́РНИЙ (який належить мирному населенню). Моряк уже мчав кур'єрським поїздом серед цивільних пасажирів до Одеси (В. Словник синонімів української мови
цивільний — Циві́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цивільний — ЦИВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Радянське цивільне законодавство покликане зміцнювати соціалістичну систему господарства і соціалістичну власність... Словник української мови в 11 томах
цивільний — Цивільний, -а, -е Гражданскій, штатскій. (Салдати) багато цивільних людей постріляли. Гн. І. 74. Словник української мови Грінченка