1. Літературне слововживання

щоб

ЩОБ – ЩО Б

Щоб, спол., част. З фляги він пригубив Води краплину, щоб зросить язик (М.Бажан); Білі яблуні, яблуні маю, як я хочу, щоб ви розцвіли... (В.Сосюра); – А таки втечу, втечу – от щоб я вчорашнього дня не побачив, – жартома клянеться він (О.Гончар).

Що б, займ. з наст. Все лазить [пестунчик] по столу і, що б не було на столі або на лаві, все трах об долівку! (Грицько Григоренко); Згинь! Пропади!.. Як буде, так буде... Що б люди сказали? Люди! Вони осудять (М.Коцюбинський); Передай Калініну: зайняти Лису гору, що б там не було... (О.Гончар); [Микита:] Що б не робив і як би не блукав, – Завжди мети доходить Ярослав (І.Кочерга).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щоб — ЩОБ¹, рідше ЩО́БИ, спол. 1. з'ясувальний. Приєднує підрядні речення мети. – Вони, щоб тільки погубити, То будуть все тебе манити (І. Словник української мови у 20 томах
  2. щоб — щоб 1 сполучник незмінювана словникова одиниця щоб 2 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. щоб — Щоб на тобі шкура загорілась. Прокльон із побажанням великих неприємностей. Щоб тебе буря вивернула. Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я. Щоб тебе грім убив і блискавка спалила. Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. щоб — I рідше щоби, спол. 1》 з'ясувальний. Приєднує підрядні речення мети. || також у сполуч. з част. хіба. Приєднує інфінітивні конструкції, які виражають мету. 2》 з'ясувальний. Приєднує підрядні додаткові речення. || З відтінком бажаності, прагнення, наміру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щоб — Щоб, сп. Стари́й захова́всь в степу́ на моги́лі, щоб ніхто́ не ба́чив, щоб ві́тер по по́лю слова́ розмаха́в, щоб лю́ди не чу́ли (Шевч.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. щоб — ЩОБ¹, рідше ЩО́БИ, спол. 1. з’ясувальний. Приєднує підрядні речення мети. — Вони, щоб тільки погубити, То будуть все тебе манити (Котл. Словник української мови в 11 томах
  7. щоб — I. Щоб, -ба м. = щовб. Вх. Лем. 487. --------------- II. Щоб, щоби сз. 1) Чтобы. Старий заховавсь в степу на могилі, щоб ніхто не бачив. Шевч. 9. Щоб тебе у жито головою. Ном. № 3263. 2) Если-бъ. Св. Л. 15. Щоб я тебе не любила, то б я тебе не будила. Словник української мови Грінченка