ВІРШ
• ВІРШ
(лат. versus — повтор, поворот)
1) Віршовий рядок, основна одиниця віршового ритму.
2) Художньо-мовна система, специфічна змістова форма поезії. На відміну від прози віршована мова має певні закономірності у внутр. ритмічній організації. В. поділяється ритмічними паузами на співвідносні й співмірні відрізки, виділені графічно й інтонаційно. В кінці рядка й перед цезурою виникає сильніший ритмічний акцент. Незмінний постійний акцент в останньому слові рядка називають константним (див. Константа). Межі рядка можуть не збігатися з синтаксичним членуванням тексту; ритмічні паузи в цьому випадку не збігаються з логічними, що веде до перенесень. Функцію ритмічної організації вірша, крім акцентів і пауз (зокрема, словоподілів) виконують також анакрузи, клаузули, рими тощо. В ролі одиниць ритмічної співмірності можуть виступати склад, група складів, слово, синтагма, піввірш, вірш (осн. одиниця), строфа. Нормою того чи іншого виду В. є метр; ритм (у вузькому значенні) — різноманітне конкретне його втілення. Як особлива система В. формувався разом з розвитком поезії, що відокремилась від мелодії. Давня, довіршова східнослов'ян. л-ра не знала в чистому вигляді ні вірша, ні прози, культивувала ембріонально змішані їх форми. Проте вже в 17 ст. внаслідок розвитку можливостей худож. ритму й рими з'явилося поняття "вірш". В сучас. л-рі проводиться чіткий поділ між віршем і прозою, але худож. проза впливає на розвиток В., що зумовлює утворення таких специфіч. форм, як вільний вірш.
3) Віршований твір малої форми.
■ Літ.: Томашевский Б. В. Стих и язык. М. — Л., 1959; Ковалевський В. Ритмічні засоби українського літературного вірша. Спроба систематизації. К., 1960; Сидоренко Г. Віршування в українській літературі. К., 1962; Харлап М. Г. О стихе. М., 1966; Жирмунский В. Теория стиха. Л., 1975; Гаспаров М. Л. Очерк истории русского стиха. Метрика, ритмика, рифма, строфика. М., 1984.
Н. В. Костенко.
Значення в інших словниках
- вірш — вірш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вірш — Поезія; (з кількох частин) поема; (похвалібний) ода; (ущипливий, на кого) епіграма; (жартівливий) коломийка, співомовка; мн. ВІРШІ, У ФР. строфи. Словник синонімів Караванського
- вірш — [в'ірш] в'ірша, ор. в'іршеим, м. (ў) в'ірш'і, р. мн. в'ірш'іў Орфоепічний словник української мови
- вірш — -а, ч. 1》 Невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків. || заст. Вітальний віршований твір на Різдво чи Великдень, перев. з біблійним сюжетом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вірш — ВІРШ, а́, ч. 1. Невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків. І довелося знов мені На старість з віршами ховатись (Т. Шевченко); Не все ще той поет великий, чільний, Хто вірші пише і слова римує (І. Словник української мови у 20 томах
- вірш — 1. короткий твір, поділений на рядки, написаний ритмізованою мовою; 2. одиниця ритмічно організованої (на відміну від прози) поетичної мови – див. версет. Універсальний словник-енциклопедія
- вірш — ПОЕ́ЗІЯ (окремий невеликий твір, написаний ритмізованою мовою), ВІРШ, ВІ́РША заст.; ПІ́СНЯ (лірична, у музично-поетичному стилі). Перебуваючи довгий час в Бахмутській тюрмі в досить тяжкому стані, я писав там поезії в прозі (С. Словник синонімів української мови
- вірш — Вірш, -ша і -шу; ві́рші, -шів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вірш — ВІРШ, а́, ч. 1. Невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків. І довелося знов мені На старість з віршами ховатись (Шевч., II, 1953, 45); Не все ще той поет великий, чільний, Хто вірші пише і слова римує (Фр. Словник української мови в 11 томах
- вірш — Вірш, -шу м. Стихъ. вірші. Стихи стихотвореніе. Латинський віршник.....як пак його?.. Ну той, за якого мене в Брацтві випарили різками, як отець ректор піймав у мене за халявою його мудрі вірші. Шевч. 299. Словник української мови Грінченка