ГАРТ

• "ГАРТ"

- легальне політ. і літ. видання ЦК КПЗУ. Виходив 1933 у Львові (з квітня — газета, з травня — журнал), мав додаток "Літературний гарт". Перший номер був присвячений 50-річчю з дня смерті К. Маркса. В "Г." друкувалися твори західноукр. пролет. письменників, зокрема О. Гаврилюка, П. Козланюка, К. Пелехатого. Висвітлювалися питання літ. і мист. життя, екон. і політ. становище трудящих, зростання революц.-визвольної боротьби на західноукр. землях, викривалася злочинна діяльність укр. бурж. націоналістів тощо. Видання сприяло консолідації лівих сил у боротьбі проти наступу фашизму. 22 жовтня був заборонений поліцією.

М. І. Дубина.

∗∗∗

• "ГАРТ"

- альманах Спілки пролет. письменників "Гарт", виданий 1924 в Харкові. Тут вміщено вірші М. Йогансена, П. Тичини, О. Коржа, В. Сосюри, поеми "Пацанок" В. Поліщука та "Оленка" Гео Коляди, новели й оповідання — "Я" М. Хвильового, "Біля гудків" Г. Коцюби, "Федерація" О. Копиленка, "Людське" В. Еллана (Блакитного), І. Дніпровського, К. Гордієнка та ін., статті "Література минулого і Жовтень" В. Коряка та "Без маніфесту" В. Блакитного, статут Спілки. Вміщено портрети роботи О. Довженка (М. Йогансена, П. Тичини, В. Поліщука, І. Дніпровського, В. Сосюри), колективне фото членів "Гарту", а також список членів Спілки. Іл. див. на окремому аркуші до ст. Альманах, С. 256 — 257.

С. А. Крижанівський.

∗∗∗

• "ГАРТ"

- Спілка пролетарських письменників України. Засн. 1923. Очолював В. Блакитний, членами були К. Гордієнко, І. Дніпровський, О. Довженко, О. Досвітній. М. Йогансен, О. Копиленко, Г. Коцюба, І. Микитенко, В. Поліщук, І. Сенченко, В. Сосюра, П. Тичина, М. Хвильовий та ін. Обстоював позиції пролет. л-ри. Склад Спілки був неоднорідний, що й призвело 1925 до розпаду її центру в Харкові. Однак філії "Г." в Києві. Одесі, Дніпропетровську продовжували діяти. Частина кол. "гартівців" на чолі з М. Хвильовим утворила 1925 ВАПЛІТЕ, а ін. учасники "Г." в кін. 1927 — Всеукраїнську спілку пролетарських письменників (ВУСПП). В цілому "Г." зіграв позитивну роль в ідейнотворчому згуртуванні письменників України. В США і Канаді під такою назвою діяло об'єднання укр. пролет. письменників — "заокеанський „Г."" (1924 — 27), до якого входили М. Андрійчук, Мирослав Ірчан, І. Кулик, Л. Піонтек, М. Тарновський, М. Шатульський, В. Шопінський.

Літ.: Блакитний В. Без маніфесту. В кн.: Блакитний В. Твори, т. 2. К., 1958; Тростянецький А.А. Шляхом боротьби та шукань, К., 1968; Кузякіна Н. Микола Куліш у "Гарті", Урбіно і Вапліте. "Літературна Україна". 1988. 4, 11, 25 лютого і 3 березня.

С. А. Крижанівський.

∗∗∗

• "ГАРТ"

- вид-во Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). У 1927 — 28 твори членів ВУСПП виходили під маркою "Видання ВУСПП" (оповідання "Брати" І. Микитенка, 1927; зб. оповідань "Шахтарське" А. Клоччя, 1928, та ін.). "Г." розгорнув свою діяльність 1930 — 33. Були видані "Повість наймита" К. Гордієнка (1930), новела "Fronte unico" C. Голованівського (1931), п'єси І. Микитенка "Кадри" ("Світіть нам, зорі", 1932) та "Справа честі" (1932), оповідання "Муха Макар та його помилка" П. Панча (1932), "Протест" П. Байдебури (1933) та ін. Вид-во популяризувало також твори зарубіж. революц. письменників: оповідання "Солдат революції" Ф. Вайскопфа (1930), роман "Село за туманами" Мате Залки (1931), поема "Червоний фронт" Л. Арагона (1932). У 1933 "Г." припинив свою діяльність.

В. А. Бурбела, С. А. Крижанівський.

∗∗∗

• "ГАРТ"

- літ.-худож. і критичний журнал, орган Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). Виходив щомісяця у Харкові 1927 — 32. Проголошував спадкоємний зв'язок нової літ. орг-ції та її видання з ідейно-естетичною платформою Спілки пролет. письменників "Гарт". Тут опубліковано роман "Перешихтовка" І. Кириленка, повісті "Тракторобуд" Н. Забіли, "Артіль" К. Гордієнка, "Інтеграл" І. Ле, "Весна над морем" Ю. Шовкопляса, вірші й поеми C. Голованівського, Г. Косяченка, Л. Первомайського, В. Сосюри, п'єси "Диктатура", "Кадри", "Справа честі" І. Микитенка, "Невідомі солдати" Л. Первомайського, критичні статті М. Доленга, В. Коряка, Б. Коваленка, С. Щупака та ін., твори молодих авторів К. Герасименка, І. Калянника, А. Копштейна, Д. Надіїна, І. Муратова, В. Собка. Журнал відстоював принципи партійності, народності, підтримував настанови Комуністичної партії на консолідацію літ. сил, але водночас відбивав і помилкові позиції раппівсько-вусппівського керівництва: претензії на панівне місце в літ. процесі, зверхнє ставлення до письменників, що не належали до ВУСППу, вульгарно-соціологічні тенденції в критиці.

С. А. Крижанівський.

∗∗∗

• "ГАРТ"

- видавниче кооперативне т-во Спілки пролет. письменників "Гарт", яке діяло 1923 — 24 в Харкові. Випустило книжки поезій "1871 рік" В. Сосюри, "Одужання" І. Кулика, "Капітан Шредер" В. Поліщука, драм. діалоги "Неп" В. Еллана (Блакитного), колективний збірник "Штурма;. (твори Гео Коляди, І. Сенченка, О. Копиленка). У липні 1924 за постановою ЦК КП(б)У "Г." разом з кількома ін. невеликими вид-вами об'єднано у вид-во масової л-ри "Червоний шлях". Під маркою "Г." 1927 в Одесі філія спілки "Гарт" (існувала до 1927) видала дві книжки — зб. поезій "Не-абстракти" та фантастичну повість "Кінець" В. Гадзінського.

В. А. Бурбела, С. А. Крижанівський.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарт — (дія) гартування; П. незламність, стійкість, витривалість, міць, сила. Словник синонімів Караванського
  2. гарт — I -у, ч. 1》 Те саме, що гартування. 2》 Стан або властивість, набуті гартуванням. 3》 перен. Стійкість, витривалість, набуті в боротьбі з труднощами або в процесі тренування. Дати гарту чому — понівечити або знищити що-небудь. II -у... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарт — ГАРТ¹, у, ч. 1. Те саме, що гартува́ння. Коли в сплав криці попадає чужорідний матеріал – він перегоряє, не витримує гарту (В. Еллан-Блакитний); Весь стіл був заставлений шматочками катаної сталі – різноманітної товщини... Словник української мови у 20 томах
  4. Гарт — Гарт прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  5. гарт — див. прочухан Словник синонімів Вусика
  6. гарт — (від нім. Hartblei – твердий свинець) сплав свинцю, сурми й олова. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. гарт — да́ти (зада́ти, завда́ти) га́рту. 1. кому і без додатка. Дуже побити кого-небудь; жорстоко розправитися з ким-небудь. — Треба (конокрадів) живцем узяти та дати такого гарту, щоб острог їх живими взяв, та живими не випустив (Б. Фразеологічний словник української мови
  8. гарт — Гарт, га́рту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гарт — ГАРТ¹, у, ч. 1. Те саме, що гартува́ння. Коли в сплав криці попадав чужорідний матеріал — він перегоряв, не витримує гарту (Еллан, II, 1958, 141); Весь стіл був заставлений шматочками катаної сталі — різноманітної товщини... Словник української мови в 11 томах
  10. гарт — Гарт, -ту м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. Н. Вол. у. Кромѣ прямого значенія, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Ном. №4180. Дало їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка ( = кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у. Словник української мови Грінченка