МУР
• "МУР"
("Мистецький український рух")
- літ. об'єднання укр. письменників. Виник 1945 у м. Фюрті (Зх. Німеччина). Голова — У. Самчук. Серед засновників і членів — І. Багряний, В. Барка, С. Гординський, В. Домонтович, Ю. Косач, І. Костецький, О. Бургардт (Ю. Клен), Т. Осьмачка, Яр Славутич, Л. Полтава, Ю. Шерех (Шевельов) та ін. Діяльність "МУРу" була спрямована на консолідацію укр. літераторів, які опинилися в еміграції, на те, щоб привернути увагу світової громадськості до укр. л-ри. "МУР" 1945, 1947 — 48 провів три з'їзди письменників, кілька творчих конференцій, випустив під однойм. назвою три літ. збірники та альманах. Твори членів об'єднання виходили в "Малій бібліотеці МУРу", вид-ві "Золота брама". 1949 "МУР" припинив існування внаслідок виїзду більшості його членів до ін. країн.
■ Літ.: Українська еміграційна література в Європі. 1945 — 49. "Овид"
[Мюнхен], 1954, ч. 3 — 6; Шерех Ю. Об'єднання Українських Письменників МУР. "Сьогочасне й минуле"
[Мюнхен — Нью-Йорк], 1948, кн. 1.
І. М. Лисенко.
Значення в інших словниках
- мур — мур іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мур — У. Висока кам’яна або цегляна стіна навколо чогось (мурована стіна будинку, загорожа з каменю або цегли тощо), а також переносно. Все тюремне дворище оперізував високий кам’яний мур (С.Добровольський); Місто в’яне, і все пломеніє, од панелей і мурів пече. Літературне слововживання
- мур — (будівлі) стіна; (навколо чого — ще) загорожа, огорожа. Словник синонімів Караванського
- мур — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- мур — -у, ч. 1》 Висока кам'яна або цегляна стіна навколо чогось. || Невисока загорожа з каменю або цегли навколо чогось. 2》 Те саме, що стіна 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мур — МУР, у, ч. 1. Висока кам'яна або цегляна стіна навколо чогось. – До кого я прихилюся? .. – І небога Кругом зирнула, і о мур, Об мур старою головою Ударилась (Т. Словник української мови у 20 томах
- мур — мур висока стіна (м, ср, ст): Високий, стрункий, з чорною кучерявою чуприною, з якоюсь загубленою на рум'яному лиці усмішкою. Як ішов вулицею – похитував головою, часом щось посвистував, часом ставав, прикладав палець до чола... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- мур — Мур не проб’єш пальцем. Складну перешкоду легко не здолаєш. Приповідки або українсько-народня філософія
- Мур — I (Moore) Маріанн Крейґ, 1887-1972, америк. поетеса; близька до імажинізму; виробила власний стиль інтелектуальної лірики, в якому поєднані іронія та гротескна фантастика, збірки віршів (Спостереження), есе, оповідання. Універсальний словник-енциклопедія
- мур — би́тися голово́ю об сті́ни. Перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чомусь небажаному. — Коли ж він (Василько) до політики доріс?..— Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.. Фразеологічний словник української мови
- Мур — див. Мур, Джордж Едвард Філософський енциклопедичний словник
- мур — ОГОРО́ЖА (те, що відгороджує, оточує що-небудь), ЗАГОРО́ДА, ЗАГОРО́ЖА, ОГОРО́ДА рідше, ОГРА́ДА рідше, ГОРО́ЖА рідше, ХИСТ діал.; МУР, СТІНА́ (перев. з цегли); ВІР'Я́ (ВОР'Я) рідше (з жердин). Словник синонімів української мови
- мур — Мур, му́ра; му́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мур — МУР, у, ч. 1. Висока кам’яна або цегляна стіна навколо чогось. — До кого я прихилюся?.. — І небога Кругом зирнула, і о мур, Об мур старою головою Ударилась (Шевч., II, 1953, 277); Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані. Словник української мови в 11 томах
- мур — (укр. < польс. < лат. — перешкода) Кам'яна, цегляна огорожа або стіна. Звідсіля походять терміни: "мурування", "муральний живопис" (розпис на стіні), "муроль" (зодчий, архітектор). Архітектура і монументальне мистецтво
- мур — Му́р, -ру м. Каменная, кирпичная стѣна. Вх. Уг. 253. Перебігли вони міст, з'їхали на острів, поїхали попід самим садовим муром. Левиц. І. 218. Золота швайка мур пробиває. Ном. № 1394. Словник української мови Грінченка