1. Українська літературна енциклопедія

алонім

ало́нім

• алонім

(від грец. 'άλλος — інший і όνυμα — ім'я)

- різновид псевдоніма; підписане під літ. твором ім'я не автора, а іншої реальної особи. Напр., П. Куліш підписав деякі свої твори прізвищем відомого петербурзького журналіста М. Макарова. Див. також Містифікація літературна.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алонім — алоні́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. алонім — -а, ч. Різновид власної назви того самого об'єкта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. алонім — АЛО́НІМ, а, ч., лінгв., літ. Чиєсь справжнє ім'я, використовуване іншою особою як псевдонім. Однією з поширених форм літературної містифікації є алонім, тобто використання не вигаданого імені, а імені існуючої особи (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. алонім — ало́нім (від ало... і грец. όνυμα – ім’я) друге ім’я особи, назва географічного об’єкта тощо (напр., Георгій – Юрій, Константинополь – Стамбул). Словник іншомовних слів Мельничука