алонім
алоні́м
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алонім — -а, ч. Різновид власної назви того самого об'єкта. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алонім — АЛО́НІМ, а, ч., лінгв., літ. Чиєсь справжнє ім'я, використовуване іншою особою як псевдонім. Однією з поширених форм літературної містифікації є алонім, тобто використання не вигаданого імені, а імені існуючої особи (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- алонім — • алонім (від грец. 'άλλος — інший і όνυμα — ім'я) - різновид псевдоніма; підписане під літ. твором ім'я не автора, а іншої реальної особи. Напр., П. Куліш підписав деякі свої твори прізвищем відомого петербурзького журналіста М. Макарова. Див. також Містифікація літературна. Українська літературна енциклопедія
- алонім — ало́нім (від ало... і грец. όνυμα – ім’я) друге ім’я особи, назва географічного об’єкта тощо (напр., Георгій – Юрій, Константинополь – Стамбул). Словник іншомовних слів Мельничука