алонім

Значення в інших словниках

1. алонім — алоні́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. алонім — АЛО́НІМ, а, ч., лінгв., літ. Чиєсь справжнє ім'я, використовуване іншою особою як псевдонім. Однією з поширених форм літературної містифікації є алонім, тобто використання не вигаданого імені, а імені існуючої особи (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
3. алонім — • алонім (від грец. 'άλλος — інший і όνυμα — ім'я) - різновид псевдоніма; підписане під літ. твором ім'я не автора, а іншої реальної особи. Напр., П. Куліш підписав деякі свої твори прізвищем відомого петербурзького журналіста М. Макарова. Див. також Містифікація літературна. Українська літературна енциклопедія
4. алонім — ало́нім (від ало... і грец. όνυμα – ім’я) друге ім’я особи, назва географічного об’єкта тощо (напр., Георгій – Юрій, Константинополь – Стамбул). Словник іншомовних слів Мельничука