1. Українська літературна енциклопедія

дистих

• дистих

(грец. δίςτιχος — двовірш)

- див. двовірш.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дистих — ди́стих іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дистих — -а, ч. Проста дворядкова строфа. || Вірш, який складається з таких строф. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дистих — Двовірш Словник чужослів Павло Штепа
  4. дистих — Ди́стих, -ха, -хові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дистих — ДИСТИ́Х, а, ч. Проста дворядкова строфа; // Вірш, який складається з таких строф. Павло Тичина ще на світанку своєї поетичної діяльності, року 1918-го, написав дистих «На могилі Шевченка» (Рильський, III, 1956, 256). Словник української мови в 11 томах