збірник

збі́рник

• збірник

- видання, що містить твори одного (авторський З.) чи кількох (колективний З.) авторів, наук. матеріали, офіц. документи. Формується здебільшого за певною ознакою (тематичною, жанровою, територіальною і т. п.) установами, орг-ціями, закладами. Відповідно до цього З. поділяються на офіційні, наук., науково-тех., реферативні, фольклорні, літ.крит., літ.-художні (див. також Альманах, Антологія). Бувають З. періодичні і неперіодичні.

Літ.-художні З. в Росії з'явилися в 30 — 40-х pp. 19 ст. 1841 вийшов (окр. зошитами) З. "Наши, списанные с натуры русскими", куди ввійшли нариси В. Даля ("Уральський козак"), Г. Квітки-Основ'яненка ("Знахар") та ін. З. видавали передові укр. письменники і культурні діячі — І. Срезневський ("Запорожская старина"), М. Максимович ("Малороссийские песни"), М. Драгоманов ("Громада"), П. Куліш ("Хата"), І. Франко та М. Павлик ("Дзвін", "Молот"), т-ва й орг-ції ("Збірник філологічної секції Наукового товариства імені Шевченка"). Виходили також як літ. додатки до періодичних видань ("Зерна" та ін.). Випускалися ювілейні З. ("На вічну пам'ять Котляревському", "Шевченківський збірник", "Привіт д-ру Івану Франку..." тощо).

З. видаються і в рад. час — фольклорні ("Пісні та романси українських поетів"), літ.-художні ("Поети шевченківської доби"), наук. ("Збірники праць наукових шевченківських конференцій"). На базі ун-тів виходять міжвідомчі З.: "Вопросы русской литературы", "Українське літературознавство", "Проблеми слов'янознавства" та ін. Іл. див. на окр. арк. до статей Альманах і Збірник, т. 1, с. 256 — 257.

■ Літ.: Голубева О. Д., Рогожин Н. П. Литературно-художественные альманахи и сборники. Библиографический указатель, т. 1 — 4. М., 1957 — 60; Смирнов-Сокольский Н. П. Русские литературные альманахи и сборники XVIII — XIX вв. М., 1965; Бойко І. З. Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст. Бібліографічний покажчик. К., 1967.

П. М. Федченко.