книжка

кни́жка

• книжка

, книга — неперіодичне друковане видання з певною кількістю сторінок (за критеріями ЮНЕСКО — не менше 48, тобто понад З друк. арк.). К. — важливий засіб інформації, істотний чинник формування сусп.-політ., наукових і естетичних поглядів, пропаганди знань, навчання і виховання. Завдяки К. худож. л-ра стала доступною широким масам. К. є об'єктом вивчення книгознавства, описом К. і інформуванням про них читачів займається бібліографія (див. Бібліографія літературна). Історія К. тісно пов'язана із створенням і розвитком писемності. Як матеріал для письма в різний час використовували керамічні пластини (Месопотамія, 4 тис. до н. е.), сувої папірусу (Єгипет, 3 тис. до н. е., Греція, Рим). З 2 тис. до н. е. набуває поширення К. у вигляді кодекса (скріплених аркушів пергаменту), з 13 ст. у Європі осн. матеріалом для К. стає папір. Рукописна К. на тер. СРСР відома з 1 ст. до н. е. (Середня Азія). У сх. слов'ян найстаріші, що збереглися, рукописні книги створено у Києві — Осіромирове євангеліє, Ізборник Святослава 1073 та Ізборник Святослава 1076. Важливими осередками книгописання були також Новгород, Чернігів, Переяслав, Володимир, Холм. У 14 — 16 ст. на Україні створено визначні пам'ятки писемності — Київський псалтир, Пересопницьке євангеліє, Крехівський апостол та ін. Рукописні К. прикрашалися мініатюрами, орнаментом (див. Рукописна книга). У 40-х pp. 15 ст. в Європі з'являються перші друковані К. (Й. Гутенберга). К., надруковані до 1501 (інкунабули) і в 1-й пол. 16 ст. (палеотипи), в багатьох відношеннях були наслідуванням рукописних. У вироблення специфічних рис друкованої К. зробили великий внесок визначні друкарі Мануції (Італія), Етьєнни (Франція), Ельзевіри, Плантен (Нідерланди). Протягом 16 ст. у Європі видано бл. 500 тис. назв К., у 17 ст. — бл. 3 млн. Першою друкованою К. укр. автора був трактат Юрія Дрогобича (Рим, 1483). 1483 у Венеції (за ін. даними, у Хорватії) надр. першу слов'ян. книгу глаголицею, перші слов'ян. книги кирилицею вид. С. (Ш.) Фіоль 1491 у Кракові. В 1517 — 19 у Празі білорус. першодрукар Ф. Скорина надрукував окр. випусками Біблію, 1522 у Вільні — "Малу подорожну книжицю". Бл. 1553 заснована т. з. анонімна друкарня у Москві; першу точно датовану друковану К. в Москві "Апостол" видали 1564 Іван Федоров та Петро Мстиславець. Іван Федоров відкрив у Львові першу на Україні друкарню, видавши 1574 Азбуку, Апостола. 1578 він же заснував Острозьку друкарню. Львів. братська друкарня випустила вперше на Україні окремі видання поетич. і драм. творів, зокрема "На Рожство... вЂршЂ для утЂхи православным христіаном" Памва Беринди (1616), "ВЂршъ з трагодіи Хрістос пасхон Григоріа Богослова" Андрія Скульського (1630) — вільний переказ, компіляція укр. мовою трагедій Евріпіда, Есхіла, Лікофрона, а також Євангелія, апокрифів тощо. Найбільшою була Києво-Печерська друкарня. Крім неї, у Києві діяли друкарні Тимофія Вербицького і Спиридона Соболя, у Львові — Михайла Сльозки та Андрія Желиборського, Чернігівська друкарня, у 18 ст. — Почаївська друкарня. Друкарні засн. також у Стрятині (1602 — 06), Дермані (1603 — 05), Крилосі (1606), Панівцях (1608 — 11), Добромилі (1611 — 17), Луцьку (1625 — 28), Кременці (1638), Новгороді-Сіверському (1674 — 79) та ін. Йосиф Городецький видав 1700 у Львові першу в Сх. Європі К. з набірним нотним друком.

Сучасною українською мовою вперше була видрук. 1798 "Енеїда" 1. Котляревського, пізніші видання: 1834 — "Українські народні думи", записані М. Максимовичем, 1840 — "Кобзар" Т. Шевченка, 1863 — "Байки" Л. Глібова та ін. У 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. видання К. перетворилося в одну з галузей промисловості. На Україні центрами книговидання стали Київ (друкарня С. Кульженка), Одеса (друкарня Ю. Фесенка), Львів (друкарні Наукового товариства імені Шевченка, "Атлас"), Харків, Полтава, Коломия та інші міста. Багато укр. К. випущено видавцями Петербурга, Москви. Широкого розвитку книжкова справа на Україні набула в перші рад. десятиліття, особливо в 20-х pp.; зростав випуск книг укр. мовою (до 80 проц. назв.). Тепер щороку в УРСР видається понад 8 тис. назв книг (з них близько чверті — укр. мовою) заг. тиражем 160 — 165 млн. прим. У 20 — 30-х pp. у республіці питання книгознавства вивчалися в Книгознавства українському науковому інституті, тепер вони досліджуються в ін-тах культури, Книжковій палаті УРСР ім. Івана Федорова, наук. б-ках. 1974 створено Товариство любителів книги СРСР і Товариство любителів книги Української РСР. 1972 в Києві засн. Книги і друкарства музей Української РСР.

Термін "книжка" вживається також для позначення внутр. поділу великого за обсягом твору (напр., роман Ірини Вільде "Сестри Річинські" в 2 книгах).

■ Літ.: Ленін і книга. К., 1974; Маслов С. І. Українська друкована книга XVI — XVIII ст. К., 1925; Попов П. Друкарство, його початок і поширення в Європі (XV — XVI вв.). К., 1925; Меженко Ю. Українська книжка часу Великої Революції. "Життя й революція", 1927. № 10 — 12; Книга. Исследования и материалы, в. 1 — 56. М., 1959 — 88; 400 лет русского книгопечатания, т. 1 — 2. К., 1964; Гнатюк Д. Книговидавнича справа на Україні в післявоєнні роки. К., 1965; Книга і друкарство на Україні. К., 1965; Українська книга. К. — Х., 1965; Пятьсот лет после Гутенберга. 1468 — 1968. М., 1968; Запаско Я. П. Мистецтво книги на Україні в XVI — XVIII ст. Львів, 1971; Немировський Е. Л. Начало славянского книгопечатания. М., 1971; Петров С. О. Книги гражданського друку, видані на Україні XVIII — перша половина XIX століття. Х., 1971; Люблинский В. С. Книга в истории человеческого общества. М., 1972; Эскарпи P. Революция в мире книг. М., 1972; Молодчиков О. Книга Радянської України. К., 1974; Різник М. Г. Письмо і шрифт. К., 1978; Запаско Я. П., Ісаевич Я. Д. Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні, кн. 1 — 2. Львів, 1981 — 84; Исаевич Я. Д. Преемники первопечатника. М., 1981; Книговедение. Энциклопедический справочник. М., 1982; Книга в нашей жизни. М., 1983; Теорія та історія радянської книги на Україні К., 1983; История книги в СССР. 1917 — 1921, т. 1 — 3. М., 1983 — 86; Баренбаум И. Е. История книги. М., 1984; Книга и книжное дело в Украинской ССР. Сборник документов и материалов 1917 — 1984,

[кн. 1 — 2]. К., 1985 — 86 Немировский Е. Л. Иван Федоров (около 1510 — 1583). М., 1985; Немировский Е. Л. Мир книги. С древнейших времен до начала XX века. М., 1986.

Я. Д Ісаевич.