забивка

Забивка — tamping — Besatz, Verdämmung — 1) Процес заповнення інертним матеріалом частини зарядної порожнини. 2) Інертний матеріал, що застосовується для ізоляції заряду ВР. Використовується 3. для "замкнення" продуктів детонації, підвищення ККД вибуху, зниження радіуса розлітання уламків. Найбільший опір виштовхувальній дії продуктів детонації здійснюють сипучі матеріали, що мають досить високу щільність, високий коеф. внутр. тертя, а також пластичні, рідкі і швидкотверднучі суміші. Для зменшення фільтрації продуктів детонації через 3. Грубозернистого матеріалу пустоти між його зернами заповнюють водою або дрібнозернистим піском. Як З. використовують: ґранульований шлак, пісок, щебінь, уламкові породи, глину, поліетиленові пакети, заповнені піском або водою тощо.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забивка — за́би́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. забивка — -и, ж. Те, чим забивають отвір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забивка — ЗАБИ́ВКА, и, ж. Те, чим забивають отвір. Цей кисень застосовувався тоді, коли важко відкрити отвір для випуску металу з мартена, і тоді забивку доводиться просто пропалювати киснем (Собко, Біле полум’я, 1952, 257)... Словник української мови в 11 томах