забивка

за́би́вка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забивка — Забивка — tamping — Besatz, Verdämmung — 1) Процес заповнення інертним матеріалом частини зарядної порожнини. 2) Інертний матеріал, що застосовується для ізоляції заряду ВР. Використовується... Гірничий енциклопедичний словник
  2. забивка — -и, ж. Те, чим забивають отвір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забивка — ЗАБИ́ВКА, и, ж. Те, чим забивають отвір. Цей кисень застосовувався тоді, коли важко відкрити отвір для випуску металу з мартена, і тоді забивку доводиться просто пропалювати киснем (Собко, Біле полум’я, 1952, 257)... Словник української мови в 11 томах