1. Великий тлумачний словник сучасної мови

забивка

заби́вка

-и, ж.

Те, чим забивають отвір.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забивка — за́би́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. забивка — Забивка — tamping — Besatz, Verdämmung — 1) Процес заповнення інертним матеріалом частини зарядної порожнини. 2) Інертний матеріал, що застосовується для ізоляції заряду ВР. Використовується... Гірничий енциклопедичний словник
  3. забивка — ЗАБИ́ВКА, и, ж. Те, чим забивають отвір. Цей кисень застосовувався тоді, коли важко відкрити отвір для випуску металу з мартена, і тоді забивку доводиться просто пропалювати киснем (Собко, Біле полум’я, 1952, 257)... Словник української мови в 11 томах