камінь

Камень — ston — Stein – тверда г.п. чи мінерал у вигляді суцільної маси або окремих шматків. Брила, грудка г.п. Термін К. є складовою частиною других (зайвих) назв ряду мінералів, або сумішей і зростків мінералів, а також торгових, місцевих і національних назв мінералів: К. алебастровий (вапнистий туф); К. алюмінієвий (алуніт), К. амазонський (амазоніт), К. аптекарський (серпентин), К. Бахуса (аметист), К. арабський (бірюза), К. аспараговий (апатит жовтий), К. білий (воластоніт), К. болонський (волокнистий барит), К. брістольський (безбарвний топаз і кварц), К. бурий (суміш різних оксидів марганцю), К. бухарський (лазурит), К. вірменський (корунд або лазурит), К. вогняний (опал, який частково перейшов у халцедон), К. водний (халцедон з включенням води), К. волосистий (гірський кришталь з волосоподібними включеннями), К. вольфрамовий (шеєліт), К. вонючий (бітумінозний кварц), К. восковий (хризотил і палигорськіт), К. вугільний залізний (су-міш вугілля з сидеритом і глиною), К. галіційський (госларит), К. галуновий (алуніт), К. геракліновий (магнетит), К. гібралтарський (онікс мармуровий), К. гіркий (сосюрит), К. гірський (жад), К. глинистий залізний (гематит і лімоніт з домішкою глини), К. гнилий (димчастий кварц), К. голубий залізний (рибекіт), К. голчастий (популярна назва кварцу з включеннями голчастих кристалів рутилу, актиноліту та ін.), К. гороховий (арагоніт або кальцит у вигляді аґреґатів), К. горшковий (суміш тальку з хлоритом), К. грошовий (назва рутилу в США), К. дерев’яний (відміна халцедону, яка зустрічається в скам’янілих деревах), К. єврейський (проростання кварцу й польового шпату), К. жирний (елеоліт), К. жовтий залізний (лімоніт), К. з волоссям Венери (кварц з включенням рутилу), К. земний (змінений бурштин), К. кайнгормський (кварц димчастий), К. канарковий (карнеол зеленого кольору), К. капський (алмаз капський), К. картинний (агальматоліт), К. керійський (безбарвний кварц), К. кістковий (остеоліт), К. коричневий (ґросуляр), К. кременистий (магнезит), К. кривавий (гематит або геліотроп), К. кров’яний (гематит або геліотроп), К. кубічний (борацит), К. кучерявий (ангідрит подібний до цвітної капусти), К. лазуровий (лазурит), К. ластівчин (агат), К. летючий (мінерал арсену), К. любові (авантюрин), К. льодовитий (гірський кришталь), К. льодяний (кріоліт), К. магнітний (магнетит), К. маракаїбський (суміш колофану з монетитом), К. медовий (меліт), К. меккський (синій халцедон), К. мильний (тальк), К. арсеновий (арсенопірит), К. мінливий (гідрофан), К. місячний (альбіт або напівпрозорий ґіпс), К. могильний (янтар), К. моккський (халцедон), К. морський (галька янтарю), К. моховий (кварц з мохоподібними включеннями), К. натровий (натроліт), К. небесний (благородний опал), К. нирковий (нефрит), К. новозеландський (коштовний жад з Нової Зеландії), К. образний (агальматоліт), К. олівцевий (графіт), К. олов’яний (каситерит), К. орлиний (жеода з глинистого лімоніту з порожниною всередині), К. перлинний (ґейзерит), К. печінковий (бітумінозний барит), К. Пірра (агат з примхливим візерунком, описаний Плінієм), К. плаваючий (халцедон органічного походження), К. плавкий (дипір), К. пляшковий (прозорий темно-зелений обсидіан), К. подвоюючий (ісландський шпат), К. полов’яний (шпреуштейн), К. польовий (польовий шпат), К. променистий (актиноліт, тремоліт або дюфреніт), К. простий (пірит), К. рисячий (кордієрит), К. роговий (відміна опалу, який частково перейшов у халцедон), К. серпанковий (обсидіан), К. скляний (гіаліт або аксиніт) К. смоляний (вулканічне скло), К. солом’яний (кафроліт), К. сонячний (кислий плагіоклаз або калієво-натрієвий польовий шпат), К. спаржевий (відміна апатиту жовтувато-зеленого кольору з Іспанії), К. сталевий (сидерит), К. Стефанів (геліотроп або плямистий агат), К. таусинний (сапфір або лабрадорит), К. тигровий (бура яшма), К. тичкуватий (топаз), К. тібетський (суміш авантюринового кварцу з кварц-порфіром), К. тумський (аксиніт), К. фігурний (агальматоліт), К. хрестовий (гармотом або ставроліт), К. цинамоновий (ґросуляр), К. червоний (родоніт), К. червоно-бурий (родоніт), К. чорно-бурий (гаусманіт або псиломелан), К. шкаралупчастий (воластоніт), К. шоколадний (суміш силікатів і карбонатів марганцю), К. щастя (ставроліт) та ін.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камінь — ка́мінь 1 іменник чоловічого роду маса, матеріал ка́мінь 2 іменник чоловічого роду окремий уламок Орфографічний словник української мови
  2. камінь — (круглястий) кругляк; (великий) брила, скеля; (для бруку) дикар, дикий камінь; (коштовний) самоцвіт; (на могилі) плита, нагробок, пам'ятник; (у млині) жорно; ЖМ. нирковокам'яна <�печінковокам'яна> хвороба; (на серці)... Словник синонімів Караванського
  3. камінь — див. твердий Словник синонімів Вусика
  4. камінь — I [кам'ін'] -меин'у, ор. -меинеим, м. (на) -меин'і (маса, матеріал) II [кам'ін'] -меин'а, ор. -меинеим, м. (на) -меин'і (окремий уламок) Орфоепічний словник української мови
  5. камінь — ч. 1》 род. -меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. 2》 род. -меня. Окремий шматок, брила такої гірської породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. камінь — ка́мінь 1. камінь ◊ люби́ти як пес ка́мінь = пес 2. коштовний камінь (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. камінь — Він на тебе каменем, а ти на нього хлібом. Наука христіянської церкви відплачуватись добром за зло. І малий камінець робить синець. І мала прикрість дошкулює. Камінь, що його залізо не зрушить, корінь дерева порушить. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. камінь — Одиниця ваги для зважування коштовних товарів Словник застарілих та маловживаних слів
  9. камінь — (важки́й) ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому. Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т. ін.; кому-небудь дуже важко. Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш). ка́мінь на се́рце да́вить. Фразеологічний словник української мови
  10. камінь — Ка́мінь, ка́меня (одного) і ка́меню (будівельн. матеріялу), ка́меневі, ка́менем, на ка́мені Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. камінь — КА́МІНЬ, ч. 1. род. меню, тільки одн. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді. Дивлюся: Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем (Шевч. Словник української мови в 11 томах