1. Гірничий енциклопедичний словник

карта

Карта — map — Karte – зменшене (масштабоване), узагальнене, побудоване за визначеними математичними законами (законами картографічних проекцій) зображення значних ділянок або всієї площі земної поверхні, інших небесних тіл або позаземного простору на площині. На К. показують розміщення, стан і взаємозв’язки природних та ін. явищ. На географічній карті за допомогою умовних позначок показують розміщення і зв'язок різних предметів, земної поверхні. К. розрізняють за масштабом, територією картографування, призначенням тощо. Див. гідрогеологічна карта, карта багатогазовості вугільних шахт, карта газоносності вугільних пластів, карта металогенічна, карта оглядова, карти геокріологічні (мерзлотні), карти геологічні, карти гіпсометричні, карти палеогеографічні, карти прогнозні, карти прогнозні геологічні, карти тектонічні, карти топографічні.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карта — Ка́рта: — лист від офіційної установи [2] — лист від якоїсь офіціальної установи [XIII] — листівка [X] — листок паперу, книжки [IV,V] Словник з творів Івана Франка
  2. карта — ка́рта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. карта — Ка́рта. Картка, листівка Від листопада м[инулого] р[оку] не можна було їх знайти, хоч они раз написали карту кореспонденцийну до свого приятеля в Ґльотізу (Б., 1895, 19, 4); Карта до голосованя - виборчий бюлетень. Українська літературна мова на Буковині
  4. карта — -и, ж. 1》 Умовно зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу. || Зображення окремих частин країни за їхніми геологічними ознаками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. карта — 1. (геогр.) мапа 2. це гральна Словник чужослів Павло Штепа
  6. карта — ка́рта 1. квиток (ст): Кондуктор провіряє карти над раном, ледве може протиснутись (Боберський) ◊ ка́рта всту́пу вхідний квиток (ст): Не має терпеливости сидіти при касі, приймати гостей, видавати карти вступу і пильнувати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. карта — И, ж., комп. Синонім плати. Словник сучасного українського сленгу
  8. карта — Лист, записка Словник застарілих та маловживаних слів
  9. карта — ка́рта (лат. charta, від грец. χάρτης – аркуш папірусу) 1. Зменшене узагальнене зображення земної, місячної поверхні, зоряного неба тощо. 2. Бланк з переліком якихось відомостей. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. Карта — Незалежна установа, яка займається вивченням новітньої історії Польщі й поляків, а також збором інформації про долю мшк. Речі Посполитої усіх національностей; тематичні підрозділи: Сх. Архів (від 1987), Архів Пеерелю [PRL — Пол. Універсальний словник-енциклопедія
  11. карта — А́РКУШ (шматок паперу певної форми і розміру), ЛИСТО́К, ЛИСТ рідше, КА́РТКА заст., КА́РТА заст. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю маленьку книжечку (Т. Шевченко); Дівчина.. поралася в паперах і поклала перед Данилом листок цупкого паперу (М. Словник синонімів української мови
  12. карта — Ка́рта, -ти, -ті; ка́рти, карт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. карта — КА́РТА, и, ж. 1. Умовно зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу. Над стільцем прибита на стіні.. чимала географічна карта, стара і немов закурена (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  14. карта — Карта, -ти ж. 1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клѣтка. Употребляется, когда говорится о полевой землѣ, о рисункѣ клѣтчатой матеріи. 2) Листокъ бумаги. І взявши карту, щоб на їй писать споминник дорогий. Щог. Паперу пів карти. О. 1861. III. Словник української мови Грінченка