1. Великий тлумачний словник сучасної мови

карта

ка́рта

-и, ж.

1》 Умовно зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу.

|| Зображення окремих частин країни за їхніми геологічними ознаками.

|| Зображення ґрунтового покриву певної ділянки земної поверхні з зазначенням походження ґрунтів, їх складу тощо.

|| Зображення країн світу за їх суспільно-політичними ознаками. Політична карта світу.

|| Зображення окремих ділянок, пунктів оборони. Карта мінного поля.

|| Зображення зоряного неба або поверхні планет. Карта Місяця.

|| Певним способом складений документ, у якому в коротких записах, схемах, графіках подаються спеціальні відомості.

2》 Графічне подання та відтворення об'єкта чи предмета.

Перфораційна карта — картка з фіксованою мережею позицій; дані на картці фіксуються комбінаціями пробивань у цих позиціях.

3》 Технічний документ у вигляді бланка з переліком будь-яких відомостей.

Технологічна карта — основний документ з технологічної підготовки виробництва, який встановлює перелік та послідовність технологічних операцій.

4》 В обчислювальній техніці – носій даних у формі прямокутної пластини.

Магнітна карта — машинний носій даних, виготовлений у вигляді пластмасової карти з намагнічуваним шаром і признач. для запису, збереження та зчитування даних у вигляді ділянок із заданим напрямком намагнічування.

5》 Невеликий аркуш (картка) твердого паперу, на якому зображені умовні фігури або значки чотирьох мастей; набір цих аркушів (колода) призначений для гри.

|| тільки мн. Назва гри такими картками.

Карти в руки кому — хтось досвідчений, із знанням може добре зробити що-небудь.

Плутати (сплутати) [всі] карти чиї, кому — зірвати чиї-небудь плани, наміри, сподівання.

Розкривати чиї карти — виявляти приховані наміри, справжню сутність справи.

Ставити на карту що — піддавати небезпеці що-небудь, ризикувати чимось.

6》 Чотирикутний візерунок, малюнок на тканині, одязі.

7》 діал. Меню.

8》 діал. Аркуш паперу або сторінка книжки.

9》 діал. Лист (див. лист II 2)); офіційний документ.

10》 Бетонна, кам'яна і т. ін. плита, а також одна з частин, що складають таку плиту, призначена для будівництва якої-небудь споруди.

11》 Певним чином розмічений аркуш паперу, що підлягає заповненню якимось відомостями; бланк.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карта — Ка́рта: — лист від офіційної установи [2] — лист від якоїсь офіціальної установи [XIII] — листівка [X] — листок паперу, книжки [IV,V] Словник з творів Івана Франка
  2. карта — ка́рта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. карта — Ка́рта. Картка, листівка Від листопада м[инулого] р[оку] не можна було їх знайти, хоч они раз написали карту кореспонденцийну до свого приятеля в Ґльотізу (Б., 1895, 19, 4); Карта до голосованя - виборчий бюлетень. Українська літературна мова на Буковині
  4. карта — Карта — map — Karte – зменшене (масштабоване), узагальнене, побудоване за визначеними математичними законами (законами картографічних проекцій) зображення значних ділянок або всієї площі земної поверхні... Гірничий енциклопедичний словник
  5. карта — 1. (геогр.) мапа 2. це гральна Словник чужослів Павло Штепа
  6. карта — ка́рта 1. квиток (ст): Кондуктор провіряє карти над раном, ледве може протиснутись (Боберський) ◊ ка́рта всту́пу вхідний квиток (ст): Не має терпеливости сидіти при касі, приймати гостей, видавати карти вступу і пильнувати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. карта — И, ж., комп. Синонім плати. Словник сучасного українського сленгу
  8. карта — Лист, записка Словник застарілих та маловживаних слів
  9. карта — ка́рта (лат. charta, від грец. χάρτης – аркуш папірусу) 1. Зменшене узагальнене зображення земної, місячної поверхні, зоряного неба тощо. 2. Бланк з переліком якихось відомостей. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. Карта — Незалежна установа, яка займається вивченням новітньої історії Польщі й поляків, а також збором інформації про долю мшк. Речі Посполитої усіх національностей; тематичні підрозділи: Сх. Архів (від 1987), Архів Пеерелю [PRL — Пол. Універсальний словник-енциклопедія
  11. карта — А́РКУШ (шматок паперу певної форми і розміру), ЛИСТО́К, ЛИСТ рідше, КА́РТКА заст., КА́РТА заст. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю маленьку книжечку (Т. Шевченко); Дівчина.. поралася в паперах і поклала перед Данилом листок цупкого паперу (М. Словник синонімів української мови
  12. карта — Ка́рта, -ти, -ті; ка́рти, карт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. карта — КА́РТА, и, ж. 1. Умовно зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн світу. Над стільцем прибита на стіні.. чимала географічна карта, стара і немов закурена (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  14. карта — Карта, -ти ж. 1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клѣтка. Употребляется, когда говорится о полевой землѣ, о рисункѣ клѣтчатой матеріи. 2) Листокъ бумаги. І взявши карту, щоб на їй писать споминник дорогий. Щог. Паперу пів карти. О. 1861. III. Словник української мови Грінченка