1. Словник-довідник музичних термінів

зона

Кількісна характеристика ступеневих якостей музичних звуків. З. визначає відносини елементів музичного звуку як фізичного явища (частота, сила, інтенсивність, склад звука, тривалість тощо) та його музичними якостями (висота, гучність, забарвлення тощо) як їх відбиттям в свідомості людини. Поняття З. введено М.О.Гарбузовим, який встановив, що кожному ступеню звукоряду відповідає не одна частота, а декілька суміжних частот. Так, наприклад, звук ля1 охоплює З. від 435 до 445 гц, не переходячи в соль-дієз1 або сі-бемоль1. Підтвердження П.П.Барановським і Є.О. Юцевичем зонної природи музичного слуху відкрило нові можливості для вивчення питань художньої інтерпретації музичних творів. Поняття З. поширюється також і на сприймання темпу, ритму, динаміки, тембру.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зона — зо́на іменник жіночого роду район зона́ іменник жіночого роду хвороба злаків Орфографічний словник української мови
  2. зона — Смуга, район, територія, терен; ГЕОГ. пояс; (з в 'язнями) СОВ. табір. Словник синонімів Караванського
  3. зона — I з`она-и, ж. 1》 Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками. Валютна зона — об'єднання декількох країн, які дотримуються єдиних правил валютних відносин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зона — 1. смуга, пасмуга, пас, стяга, (поля) різа 2. це засніт на збіжжі Словник чужослів Павло Штепа
  5. зона — (-и) ж.; крим., тюр., міл. Виправно-трудова установа; територія, на якій розташована ВТУ. БСРЖ, 228; СЖЗ, 48; ЯБМ, 1, 382. Словник жарґонної лексики української мови
  6. зона — зо́на (від грец. ζώνη – пояс) 1. Ділянка, область, смуга або частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки (прикордонна З., З. провідності тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. зона — див. сажка Універсальний словник-енциклопедія
  8. зона — СА́ЖКА (грибкова хвороба хлібних злаків та інших рослин), ЗОНА́. Великої шкоди врожаю проса і якості його зерна завдає сажка (з журналу); Ціла ланка людей перевіряла на процент вологості яровизоване.. насіння вівса, протравлювала його розчином формаліну від зараження зоною (Є. Кротевич). Словник синонімів української мови
  9. зона — Зана́ = зона́, -ни́, -ні́ зо́на, -ни, -ні; зо́ни, зон зона́ і зана́, -ни́, -ні́ (на рослинах) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. зона — ЗО́НА, и, ж. 1. Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками. Коли прифронтова зона залишилася позаду, Панько попрощався з обома інженерами.. і зник у переліску (Сенч., На Бат. Словник української мови в 11 томах
  11. зона — рос. зона (від грец. zona — пояс) — 1. Ділянка земельної площі, частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки. 2. Частина економічного простору, окреслена географічними межами. Напр. вільна економічна... Eкономічна енциклопедія
  12. зона — (грец. — область) У містобудуванні й архітектурі це частка міського середовища, зумовлена функціональними та іншими факторами, або група сусідніх приміщень певного призначення. Архітектура і монументальне мистецтво
  13. зона — Зона́, -ни ж. = зана. Словник української мови Грінченка