зона
ЗО́НА, и, ж.
1. Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками.
Коли прифронтова зона залишилася позаду, Панько попрощався з обома інженерами.. і зник у переліску (Сенч., На Бат. горі, 1960, 154);
Побудовані і будуються нові села, що їх переносять із зони затоплення (Довж., III, 1960, 88);
На земній кулі склалась величезна зона миру (Програма КПРС, 1961, 50);
Тривалий час серце людини було «забороненою зоною» для хірурга (Наука.., 9, 1962, 9).
2. Пояс або широка смуга земної поверхні, що характеризуються певними фізико-географічними особливостями.
За природними особливостями земну кулю можна поділити на природні пояси, або зони.. Кожна зона характеризується певними особливостями клімату, рослинного і тваринного світу. Між зонами немає різкої межі: одна в другу переходить поступово (Фіз. геогр., 5, 1956, 121);
На півночі республіки простягається лісова зона, так зване Полісся (Цюпа, Україна.., 1960, 86);
Зона пустині.
ЗОНА́, и́, ж., с. г. Хвороба хлібних злаків; сажка.
Уражуються грибками зони тільки злакові рослини (Профіл. захвор.., 1955, 190);
Ціла ланка людей перевіряла на процент вологості яровизоване.. насіння вівса; протравлювала його розчином формаліну від зараження зоною (Крот., Сини.., 1948, 51).
Значення в інших словниках
- зона — зо́на іменник жіночого роду район зона́ іменник жіночого роду хвороба злаків Орфографічний словник української мови
- зона — Смуга, район, територія, терен; ГЕОГ. пояс; (з в 'язнями) СОВ. табір. Словник синонімів Караванського
- зона — I з`она-и, ж. 1》 Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками. Валютна зона — об'єднання декількох країн, які дотримуються єдиних правил валютних відносин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зона — 1. смуга, пасмуга, пас, стяга, (поля) різа 2. це засніт на збіжжі Словник чужослів Павло Штепа
- зона — Кількісна характеристика ступеневих якостей музичних звуків. З. визначає відносини елементів музичного звуку як фізичного явища (частота, сила, інтенсивність, склад звука, тривалість тощо) та його музичними якостями (висота, гучність... Словник-довідник музичних термінів
- зона — (-и) ж.; крим., тюр., міл. Виправно-трудова установа; територія, на якій розташована ВТУ. БСРЖ, 228; СЖЗ, 48; ЯБМ, 1, 382. Словник жарґонної лексики української мови
- зона — зо́на (від грец. ζώνη – пояс) 1. Ділянка, область, смуга або частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки (прикордонна З., З. провідності тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
- зона — див. сажка Універсальний словник-енциклопедія
- зона — СА́ЖКА (грибкова хвороба хлібних злаків та інших рослин), ЗОНА́. Великої шкоди врожаю проса і якості його зерна завдає сажка (з журналу); Ціла ланка людей перевіряла на процент вологості яровизоване.. насіння вівса, протравлювала його розчином формаліну від зараження зоною (Є. Кротевич). Словник синонімів української мови
- зона — Зана́ = зона́, -ни́, -ні́ зо́на, -ни, -ні; зо́ни, зон зона́ і зана́, -ни́, -ні́ (на рослинах) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зона — рос. зона (від грец. zona — пояс) — 1. Ділянка земельної площі, частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки. 2. Частина економічного простору, окреслена географічними межами. Напр. вільна економічна... Eкономічна енциклопедія
- зона — (грец. — область) У містобудуванні й архітектурі це частка міського середовища, зумовлена функціональними та іншими факторами, або група сусідніх приміщень певного призначення. Архітектура і монументальне мистецтво
- зона — Зона́, -ни ж. = зана. Словник української мови Грінченка