зона
I з`она-и, ж.
1》 Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками.
Валютна зона — об'єднання декількох країн, які дотримуються єдиних правил валютних відносин.
Вибухонебезпечна зона — приміщення або обмежений простір у приміщенні, в якому є чи можуть утворитись вибухонебезпечні суміші.
Вільна економічна зона — певна територія, де діють особливі пільгові економічні умови для іноземних та національних підприємств.
Дозволена зона фіз. — значення енергії електрона, яких він набуває на певних енергетичних рівнях.
Житлова зона — окремі дворові території, а також населені пункти, де проживають люди.
Заборонена зона фіз. — Значення енергії електрона, яких він не може набувати.
Заповідна зона — частина національного природного парка, призначена для збереження та відновлення найбільш цінних природних комплексів, генофонду рослинного й тваринного світу.
Зона акумуляції бірж. — певний коридор, в межах якого змінюється ціна в період нагромадження покупцями акцій.
Зона вільної торгівлі — територія, на якій діють пільгові економічні умови для національних та іноземних підприємств. **
Зона екологічної катастрофи — територія, де внаслідок діяльності людини чи руйнівного впливу стихійних сил природи виникли стійкі або необоротні негативні зміни в навколишньому природному середовищі.
Зона комфорту — найсприятливіше для тепловідчуття людини поєднання температури, вологості, руху повітря і променистого тепла в оточуючому просторі.
Зона лиха — частина зони надзвичайної ситуації, яка потребує надання додаткової або негайної допомоги.
Зона надзвичайної ситуації — територія, акваторія чи повітряний простір, де виникла надзвичайна ситуація.
Зона підвищеної екологічної небезпеки — територія, де в природному довкіллі виникли зміни, що ставлять під загрозу здоров'я людини.
Зона спільного підприємництва — район (частина) державної території, на якій здійснюється спільне підприємництво в різних формах.
Зона тимчасового відселення — територія, звідки за наявності загрози або в разі виникнення надзвичайної ситуації, тимчасово відселяють населення з метою його убезпечення.
Офшорна зона — невеликі держави чи території, які залучають іноземні капітали, надаючи податкові та інші пільги у проведенні фінансово-кредитних операцій в іноземній валюті.
Пожежонебезпечна зона — простір всередині та зовні приміщень, у межах якого постійно або періодично знаходяться горючі речовини.
Промислова зона — зона, де зосереджені промислові будівлі та споруди.
2》 Пояс або широка смуга земної поверхні, що характеризуються певними фізико-географічними особливостями.
3》 У кристалографії – сукупність граней кристала, що перетинаються в паралельних ребрах.
4》 розм. Табір або колонія як місце ув'язнення; територія такого табору, колонії.
5》 Територія відчуження із забороною проживання людей, що виникла внаслідок екологічної чи технологічної катастрофи. Чорнобильська зона.
II зон`а-и, ж., с. г.
Хвороба хлібних злаків; сажка.
Значення в інших словниках
- зона — зо́на іменник жіночого роду район зона́ іменник жіночого роду хвороба злаків Орфографічний словник української мови
- зона — Смуга, район, територія, терен; ГЕОГ. пояс; (з в 'язнями) СОВ. табір. Словник синонімів Караванського
- зона — 1. смуга, пасмуга, пас, стяга, (поля) різа 2. це засніт на збіжжі Словник чужослів Павло Штепа
- зона — Кількісна характеристика ступеневих якостей музичних звуків. З. визначає відносини елементів музичного звуку як фізичного явища (частота, сила, інтенсивність, склад звука, тривалість тощо) та його музичними якостями (висота, гучність... Словник-довідник музичних термінів
- зона — (-и) ж.; крим., тюр., міл. Виправно-трудова установа; територія, на якій розташована ВТУ. БСРЖ, 228; СЖЗ, 48; ЯБМ, 1, 382. Словник жарґонної лексики української мови
- зона — зо́на (від грец. ζώνη – пояс) 1. Ділянка, область, смуга або частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки (прикордонна З., З. провідності тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
- зона — див. сажка Універсальний словник-енциклопедія
- зона — СА́ЖКА (грибкова хвороба хлібних злаків та інших рослин), ЗОНА́. Великої шкоди врожаю проса і якості його зерна завдає сажка (з журналу); Ціла ланка людей перевіряла на процент вологості яровизоване.. насіння вівса, протравлювала його розчином формаліну від зараження зоною (Є. Кротевич). Словник синонімів української мови
- зона — Зана́ = зона́, -ни́, -ні́ зо́на, -ни, -ні; зо́ни, зон зона́ і зана́, -ни́, -ні́ (на рослинах) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зона — ЗО́НА, и, ж. 1. Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками. Коли прифронтова зона залишилася позаду, Панько попрощався з обома інженерами.. і зник у переліску (Сенч., На Бат. Словник української мови в 11 томах
- зона — рос. зона (від грец. zona — пояс) — 1. Ділянка земельної площі, частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки. 2. Частина економічного простору, окреслена географічними межами. Напр. вільна економічна... Eкономічна енциклопедія
- зона — (грец. — область) У містобудуванні й архітектурі це частка міського середовища, зумовлена функціональними та іншими факторами, або група сусідніх приміщень певного призначення. Архітектура і монументальне мистецтво
- зона — Зона́, -ни ж. = зана. Словник української мови Грінченка