альфа

А́ЛЬФА, и, ж.

Назва першої літери грецького алфавіту;

// Позначення змінної величини в спеціальних текстах.

Статистично значущою є величина коефіцієнта альфа (міри дохідності з поправкою на ризик) для акцій, які мають мале співвідношення ціна / прибуток (з наук. літ.);

Нащепівський засунув папірець між сторінки свого підручника і взявся за крейду. – Товариші! Отже, кут альфа й кут омега... (із журн.).

◇ (1) А́льфа і оме́га, книжн.:

а) початок і кінець чого-небудь; основне, головне.

Я Альфа й Омега, – говорить Господь Бог, – Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

[Неофіт-раб:] Що за слово? [Єпископ:] Те слово – Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Леся Українка);

– Містер Бредлі, – почав розмову управитель.., – ви знаєте, що все має початок і кінець – альфу і омегу... (Ф. Бурлака);

Праця – альфа і омега Грінченкового життя, це його найбільша втіха (з наук.-попул. літ.);

б) (чого) головне в чому-небудь, основа, зміст, сутність чогось.

Між т. зв. в Галичині москвофілами і народовцями в принципах нема великої різниці: і ті, і другі б'ють поклони перед національними святощами, і для тих, і для других національність – альфа і омега всіх змагань (М. Драгоманов);

– Словом, без “почуття плеча” твого соратника ти ніщо: така альфа і омега кодексу моралі й діяння футболіста (Ю. Смолич);

У ядерній війні не буде переможців – ця констатація перекочувала з політичних документів в уми людей, стала альфою й омегою нашого ставлення до реалій сьогодення (із журн.);

(2) Від а́льфи до оме́ги, книжн. – усе від початку до кінця.

– Оце діждався новини, оце потішили новинами! Ну що ж, хай кажуть, мусить знати все, від альфи до омеги (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альфа — а́льфа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. альфа — -и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту. Альфа і омега — початок і кінець чого-небудь; основне, головне в чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. альфа — див. початок Словник синонімів Вусика
  4. альфа — а́льфа (грец. άλφα – Α, α) 1. Перша літера грецького алфавіту. 2. Переносно – альфа й омега – головне, основне, все повністю, початок і кінець. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. альфа — а́льфа і оме́га, книжн. 1. Початок і кінець чого-небудь. (Неофіт-раб:) Що за слово? (Єпископ:) Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Леся Українка); Між т. зв. Фразеологічний словник української мови
  6. альфа — А́льфа, -фи, -фі; а́льфи, альф Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. альфа — А́ЛЬФА, и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту. ◊ А́льфа і оме́га — початок і кінець чого-небудь; основне, головне в чомусь. Тут [на полях] Сахно мала нагоду висловити своє захоплення з ідеально організованої системи штучного зрошування. — О!... Словник української мови в 11 томах
  8. альфа — рос. альфа 1. Перша літера грецького алфавіту. 2. Переносно — альфа й омега -головне, основне, все повністю, початок, кінець. Eкономічна енциклопедія