альфа

Значення в інших словниках

1. альфа — а́льфа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. альфа — А́ЛЬФА, и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту; // Позначення змінної величини в спеціальних текстах. Статистично значущою є величина коефіцієнта альфа (міри дохідності з поправкою на ризик) для акцій... Словник української мови у 20 томах
3. альфа — див. початок Словник синонімів Вусика
4. альфа — а́льфа (грец. άλφα – Α, α) 1. Перша літера грецького алфавіту. 2. Переносно – альфа й омега – головне, основне, все повністю, початок і кінець. Словник іншомовних слів Мельничука
5. альфа — а́льфа і оме́га, книжн. 1. Початок і кінець чого-небудь. (Неофіт-раб:) Що за слово? (Єпископ:) Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Леся Українка); Між т. зв. Фразеологічний словник української мови
6. альфа — А́льфа, -фи, -фі; а́льфи, альф Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. альфа — А́ЛЬФА, и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту. ◊ А́льфа і оме́га — початок і кінець чого-небудь; основне, головне в чомусь. Тут [на полях] Сахно мала нагоду висловити своє захоплення з ідеально організованої системи штучного зрошування. — О!... Словник української мови в 11 томах
8. альфа — рос. альфа 1. Перша літера грецького алфавіту. 2. Переносно — альфа й омега -головне, основне, все повністю, початок, кінець. Eкономічна енциклопедія