альфа

а́льфа і оме́га, книжн. 1. Початок і кінець чого-небудь. (Неофіт-раб:) Що за слово? (Єпископ:) Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Леся Українка); Між т. зв. в Галичині “москвофілами” і народовцями в принципах нема великої різниці: і ті і другі б’ють поклони перед національними святощами, і для тих, і для других національність — альфа і омега всіх змагань (М. Драгоманов); — Містер Бредлі,— почав розмову управитель..,— ви знаєте, що все має початок і кінець — альфу і омегу... (Ф. Бурлака); Праця — альфа і омега Грінченкового життя, це — його найбільша втіха (А. Погрібний). 2. чого. Головне в чомусь, основа, зміст, сутність чого-небудь. — Словом, без “почуття плеча” твого соратника ти ніщо: така альфа і омега кодексу моралі й діяння футболіста (Ю. Смолич); — Людина — що б там не викоювалось,— вона, зрештою, універсум... Альфа і омега всього (О. Гончар); В ядерній війні не буде переможців — ця констатація перекочувала з політичних документів в уми людей, стала альфою й омегою нашого ставлення до реалій сьогодення (З журналу).

від а́льфи до оме́ги, книжн. Від початку до кінця. — Оце діждався новини, оце потішили новинами! Ну що ж, хай кажуть, мусить знати все, від альфи до омеги (Д. Міщенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альфа — а́льфа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. альфа — -и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту. Альфа і омега — початок і кінець чого-небудь; основне, головне в чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. альфа — А́ЛЬФА, и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту; // Позначення змінної величини в спеціальних текстах. Статистично значущою є величина коефіцієнта альфа (міри дохідності з поправкою на ризик) для акцій... Словник української мови у 20 томах
  4. альфа — див. початок Словник синонімів Вусика
  5. альфа — а́льфа (грец. άλφα – Α, α) 1. Перша літера грецького алфавіту. 2. Переносно – альфа й омега – головне, основне, все повністю, початок і кінець. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. альфа — А́льфа, -фи, -фі; а́льфи, альф Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. альфа — А́ЛЬФА, и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту. ◊ А́льфа і оме́га — початок і кінець чого-небудь; основне, головне в чомусь. Тут [на полях] Сахно мала нагоду висловити своє захоплення з ідеально організованої системи штучного зрошування. — О!... Словник української мови в 11 томах
  8. альфа — рос. альфа 1. Перша літера грецького алфавіту. 2. Переносно — альфа й омега -головне, основне, все повністю, початок, кінець. Eкономічна енциклопедія