альфа
А́ЛЬФА, и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту.
◊ А́льфа і оме́га — початок і кінець чого-небудь; основне, головне в чомусь.
Тут [на полях] Сахно мала нагоду висловити своє захоплення з ідеально організованої системи штучного зрошування. — О! Це моя альфа і омега! — не без самовдоволення відказав господар (Смолич, І, 1958, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- альфа — а́льфа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- альфа — -и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту. Альфа і омега — початок і кінець чого-небудь; основне, головне в чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- альфа — А́ЛЬФА, и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту; // Позначення змінної величини в спеціальних текстах. Статистично значущою є величина коефіцієнта альфа (міри дохідності з поправкою на ризик) для акцій... Словник української мови у 20 томах
- альфа — див. початок Словник синонімів Вусика
- альфа — а́льфа (грец. άλφα – Α, α) 1. Перша літера грецького алфавіту. 2. Переносно – альфа й омега – головне, основне, все повністю, початок і кінець. Словник іншомовних слів Мельничука
- альфа — а́льфа і оме́га, книжн. 1. Початок і кінець чого-небудь. (Неофіт-раб:) Що за слово? (Єпископ:) Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Леся Українка); Між т. зв. Фразеологічний словник української мови
- альфа — А́льфа, -фи, -фі; а́льфи, альф Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- альфа — рос. альфа 1. Перша літера грецького алфавіту. 2. Переносно — альфа й омега -головне, основне, все повністю, початок, кінець. Eкономічна енциклопедія