альфа

А́ЛЬФА, и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту.

◊ А́льфа і оме́га — початок і кінець чого-небудь; основне, головне в чомусь.

Тут [на полях] Сахно мала нагоду висловити своє захоплення з ідеально організованої системи штучного зрошування. — О! Це моя альфа і омега! — не без самовдоволення відказав господар (Смолич, І, 1958, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альфа — а́льфа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. альфа — -и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту. Альфа і омега — початок і кінець чого-небудь; основне, головне в чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. альфа — А́ЛЬФА, и, ж. Назва першої літери грецького алфавіту; // Позначення змінної величини в спеціальних текстах. Статистично значущою є величина коефіцієнта альфа (міри дохідності з поправкою на ризик) для акцій... Словник української мови у 20 томах
  4. альфа — див. початок Словник синонімів Вусика
  5. альфа — а́льфа (грец. άλφα – Α, α) 1. Перша літера грецького алфавіту. 2. Переносно – альфа й омега – головне, основне, все повністю, початок і кінець. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. альфа — а́льфа і оме́га, книжн. 1. Початок і кінець чого-небудь. (Неофіт-раб:) Що за слово? (Єпископ:) Те слово — Бог. Він альфа і омега, початок і кінець (Леся Українка); Між т. зв. Фразеологічний словник української мови
  7. альфа — А́льфа, -фи, -фі; а́льфи, альф Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. альфа — рос. альфа 1. Перша літера грецького алфавіту. 2. Переносно — альфа й омега -головне, основне, все повністю, початок, кінець. Eкономічна енциклопедія