бачити

БА́ЧИТИ, чу, чиш, недок.

1. Сприймати зором.

А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Силоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Він ще не встиг накласти окуляри, погано бачив, і лице його .. здавалось змішаним (М. Коцюбинський);

Зараз він зовсім погано бачить, тільки тримається так, ніби нічого особливого немає (О. Копиленко).

2. кого, що. Сприймати очима, спостерігати.

Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Номис);

– А хіба ви, тату, бачили ракету? – смішливо подає голосок Тоня (О. Гончар);

* Образно. Співай, моя пташко, гуляй на просторі, Щоб сонечко чуло, щоб бачили зорі! (Л. Глібов);

// Зустрічати кого-небудь; мати особисту зустріч із кимсь.

Хіба вона мало бачила людей на своєму віку? (Панас Мирний);

[Груїчева:] Мені треба Любов Олександрівну бачити. Вона дома? (Леся Українка);

Здалося, що Черниш уже бачив майора колись давно, і відчув тепер себе з ним невимушено й вільно (О. Гончар);

// Уявляти собі що-небудь.

Досі бачить Леонід, як мчать нічними полями .. палаючі, без машиністів бронепоїзди (О. Гончар);

// Зазнати, пережити що-небудь.

Мені здається, що ніколи воно [хлоп'я] не бачитиме волі, святої воленьки (Т. Шевченко).

3. Добре розуміти, усвідомлювати.

Мати сама бачила, що одежа вже не по Василеві, та з чого вона йому нову пошиє? (Панас Мирний);

Юрба ще трохи погомоніла, потопталась і, бачачи, що вже нічого не зробиш, стала поволі розходитися (Григорій Тютюнник);

// в кому, в чому кого, що. Мати, вбачати.

Вони бачили в своїй дочці добру помічницю (Панас Мирний).

4. кого, що чим. Вважати, визнавати.

Харитон, слухаючи нарікання жінки, бачив виною їх – Андрійка (М. Коцюбинський).

5. ба́чиш (ба́чите, ба́чте), у знач. вставн. сл. Уживається при потребі звернути чиюсь увагу на що-небудь.

Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (І. Котляревський);

Чоловіки можуть сумувати, це в них, бачите, вищі пориви, а жінці треба тільки закохатись, і все буде гаразд! (В. Підмогильний);

Піч, бачте, дає тепло і тільки, а сама зостається німа й глуха (Г. Хоткевич).

Зна́ти (розумі́ти, ба́чити) толк (діал. товк) див. зна́ти;

Ра́дий (рад, ра́да) [вас] ба́чити див. ра́дий;

Ща́стя чу́ти (ба́чити) див. чу́ти.

◇ (1) Ба́чити ви́ди – бути досвідченим у якій-небудь справі, бувалим, зазнати багато випробувань у житті.

А в бою він брав таким натиском, несподіваним, рішучим, що навіть хлопці, які бачили види, дивувались і з опаскою косилися на начальника розвідки (М. Стельмах);

(2) Ба́чити вну́трішнім зо́ром що – відчувати що-небудь.

Захоплюючись мріяннями, Федотов зривався з ліжка і образно демонстрував те, що бачив внутрішнім зором (з мемуарної літ.);

(3) Ба́чити дале́ко – бути далекоглядним, прозорливим, мудрим і т. ін.

– Велике свято нині! Дарма вороги наші надію плекали, що Києву бути в їх пазурах вічно. Нескорима сила людей руських, і Київ діждався волі!.. – Далеко бачить гетьман Хмельницький, – проказав схвально муромський намісник Алфьоров (Н. Рибак);

(4) Ба́чити на́скрізь кого:

а) добре знати, вміти розпізнавати чиї-небудь думки, наміри.

– Ні, вона мене не проведе, наскрізь я її бачу, що воно за цяця (Панас Мирний);

– А ти, Семене, не зловтішайся! Я тебе наскрізь бачу. Давно ви точите зуби на Борзня, ось тепер і радієте, що звели з ним рахунки (Ю. Бедзик);

б) добре розбиратися в людях, мати досвід у стосунках з ними.

– Колись я так не приглядалася до людей, – сказала вона [Катерина], ніби сама з того дивуючись. – А в час війни кожного наскрізь стала бачити... (С. Журахович);

Еней научений був добре, – Розвідник справжній був Еней. Де обережний, де хоробрий, – Вмів наскрізь бачити людей (С. Воскрекасенко);

(5) Ба́чити / поба́чити [бага́то (нема́ло)] сві́ту (світи́) – подорожуючи, бувати в багатьох місцях, набувати досвіду.

З'їздив [Остап] з ним [паном] багато чужих сторін, бачив багато світу і .. вихвалявся тим (Панас Мирний);

– От тільки не відаю, що корисніш для здоров'я – чай чи пиво?.. Порай, Максиме, ти ж у москалях був, світи бачив, чув, може... (М. Коцюбинський);

Після вечері пересяде батько на призьбу, скрутить цигарку та й ще гомонять. А є про що: немало батько прожив, немало й світу бачив (А. Головко);

Вони вже побували в Болгарії та Югославії .. Навіть Хома, ведучи з ними тривалі бесіди, визнавав, що хлопці бачили світи (О. Гончар);

(6) Ба́чити / поба́чити сві́тло ра́мпи – бути поставленим на сцені театру (про виставу).

Відома п'єса “За двома зайцями” не один раз бачила світло рампи (з газ.);

Після серйозної дружної роботи автора і колективу [театру] .. вперше побачила [п'єса] світло рампи (з мемуарної літ.);

Ба́чить Бог див. Бог;

(7) За слізьми́ (сльоза́ми, слізонька́ми) [і (й)] сві́ту [бі́лого, Бо́жого] не ба́чити:

а) нестримно, весь час плакати, ридати.

Дівчатка .. почали вбиратись .. Джерґочуть коло мене, а мені вже так жалко, що й словечка не скажу; за слізоньками світу Божого не бачу! (Марко Вовчок);

Мотря обхопила його [сина] шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний);

– Не плачте, мамо, – втішав Василь. – Я вернуся, – а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький);

Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко);

б) (зі сл. плакати, заплакати і т. ін., а також зі словоспол. так, що) не стримуючись, довго, невтішно.

Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала .. свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький);

(8) І в сні не ба́чити кого, що – не могти навіть уявити чого-небудь.

Тих нинішніх зломиголов [глибоких ям у Бориславі] по сто та по півтораста метрів ніхто тоді і в сні не бачив (І. Франко);

[І] світ [ніко́ли] не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів) див. світ²;

Куди́ о́чі [ба́чать (ди́вляться, спа́ли і т. ін.)] див. о́ко¹;

(9) Не ба́чили дурни́х, ірон. – уживається для вираження відмови що-небудь виконувати, робити і т. ін.

А тії, шовком вбрані Квіти, Сміються з них: – “Кому-кому – ще й вам годити, – Не бачили дурних” (Л. Глібов);

(10) Не ба́чити ві́льної хвили́ни – бути заклопотаним, дуже зайнятим роботою.

Минулу зиму вони всі .. не бачили вільної хвилини. Вони працювали як шалені (В. Собко);

(11) Не ба́чити да́лі свого́ но́са – бути обмеженим, мати вузький кругозір, турбуватися лише про себе.

– Вона [Катря], мені здається, далі свого носа не бачить. Аби їй було добре та тепло, а там хоч потоп (В. Кучер);

Лежить, широко розплющивши очі, Максим, і йому до сліз шкода людей, .. позашивались в хати, наче кроти в нори... А ти ж людина, людина! – Бог тебе створив не для того, аби ти далі свого носа не бачив (А. Дімаров);

(12) Не ба́чити за дере́вами лі́су – не помічати важливого, основного через дрібниці, частковості.

Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський);

(13) Не ба́чити сві́та – не мати достатнього життєвого досвіду.

Вона [Маруся] тілько що на ноги знялася... Світа ще не бачила (Панас Мирний);

(14) Не ба́чити сві́ту [бі́лого (Бо́жого)]:

а) тяжко страждати, мучитися, переживати і т. ін.

Він її там так любить, що за кулаками вона й світу не бачить! (Є. Гуцало);

б) перебувати у неволі.

Там [у неволі] кайдани по три пуди, Отаманам по чотири. І світа Божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають (Т. Шевченко);

в) (за чим) бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати вільного часу.

За чужою роботою й світу не бачить (прислів'я);

За всякими ділами й світу Божого не бачу (М. Коцюбинський);

Ви сподівались зустріти за цим столом заскорузлого чинушу.., жовчного бюрократа, що відгородився від роботяг і за паперами світу Божого не бачить. А я ось який (О. Гончар);

– Він за рибою і ставами світу не бачить (М. Стельмах);

Мені просто нічого було написати, кажу ж, що так замотався з дисертацією, що й білого світу не бачив (А. Дімаров);

(15) Не ба́чити сві́ту пе́ред собо́ю – втрачати здатність нормально сприймати навколишнє від сильного переживання, хвилювання, страждання.

Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці – не бачила світа перед собою, прийшла додому, як п'яна (Панас Мирний);

(16) Не ба́чити сма́леного во́вка – не зазнавати справжніх труднощів, випробувань у житті.

Молоді [фабзавучники] ще, зелені, не бачили смаленого вовка. Дома сидячи, загориться – поїду на шахту. Поїде, спробує, аж там не так легко, як гадалось, та й назад (Д. Ткач);

– Ви ще не бачили смаленого вовка, – супиться Чигирич. – Бач, їм коржі не вгодили (М. Стельмах);

(17) Не ба́чити я́сно́ї дни́ни – жити безрадісно, в тяжких умовах.

То так і жила [Катерина], як у норі, не бачачи ясної днини (С. Чорнобривець);

(18) [Не] таки́х [уже́] ба́чив (ба́чили) – уживається для вираження застереження від залякування; не страшно.

– Подумаєш, розкричався. Ми не таких бачили, – прошипіла вона і закрила віконце (Григорій Тютюнник);

– Ви на мене не кричіть, – я таких уже бачив! (М. Зарудний);

Скі́льки сяга́є (ба́чить, обхо́плює і т. ін.) / сягне́ (осягне́, захо́пить і т. ін.) о́ко див. о́ко¹;

Спа́ти і [в сні] ба́чити див. спа́ти;

(19) Ті́льки й ба́чив (ба́чили):

а) (кого) хто-небудь швидко зник.

Дала йому і свиту, і шапку .. Пішов наш Нечипір, та тільки ж ми його і бачили (Г. Квітка-Основ'яненко);

Попрощався генерал з ними... Та тільки його піщани й бачили (Панас Мирний);

– Коли ж тебе ждати додому?.. – Сподівайся мене в гості, як виросте в тебе у світлиці трава на помості, – одказав з козел Свікліцький .. Оце як гайдну [гайну] з паном, то тільки ти мене й бачила (І. Нечуй-Левицький);

Не встигла мати привітати гостей, ані сльози зронити, озватися до них жалібно: “Ой синочки мої, голубочки...”, як герої вже зникли в голубій імлі, – тільки їх і бачила (О. Довженко);

б) (що) втратити назавжди що-небудь.

Йому [пану Польському] тільки одному годили й служили... Та як же його й не служити? Свої ж прислужники! Нехай би хто сказав слово насторч – тільки б і місце бачив! (Панас Мирний);

Хто куди́ [ба́чив (попа́в)] див. хто¹;

Щоб (аби́) [і (й)] о́чі не ба́чили (діал. не ви́діли) див. о́ко¹;

Як стій та диви́сь (бач) див. стоя́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бачити — (сприймати зором) розм. видати, заст. зріти, діал. видіти, заст. ірон. лицезріти. Словник синонімів Полюги
  2. бачити — ба́чити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. бачити — Видіти, ур. зріти; (щось) спостерігати, (з нст. що) усвідомлювати, розуміти; (що у кому) добачати, убачати; (часто) ЗУСТРІЧАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. бачити — [бачиетие] -чу, -чиеш Орфоепічний словник української мови
  5. бачити — -чу, -чиш, недок. 1》 неперех. Мати здатність сприймати зором. 2》 перех. Сприймати очима, спостерігати. || Зустрічати кого-небудь; мати особисту зустріч із кимсь. || Зазнати, пережити. Бачити наскрізь. Бачиш (бачите, бачте) у знач. вставн. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бачити — ба́чити : ◊ ба́чив: двоє <�дво́є цига́н> на дрючка́х поне́сли так кажуть, коли не хочуть відповідати на запитання про місце перебування людини чи знаходження речі (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. бачити — А бач, сиди тихо, не скач. Сам собі лиха напитав. Не бачила ковалиха цвяха. Коли хто хвалиться звичайною річчю. Як бідний плаче, то ніхто не бачить, а як багач скривиться, то кожен дивиться. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. бачити — I побачити, видати, видіти, вздрівати, забачувати, завважувати, загледжувати, зазирювати, запримічати, зріти, набачувати, набачитися, навидатися, навиджувати, навидітися, нагляджувати, наглядітися, назирити, назорити, побачити, повидати, повидатися... Словник синонімів Вусика
  9. бачити — ба́чити да́лі свого́ но́са. Передбачати події, наслідки, бути далекоглядним. — Що, милуєшся?.. — А ти — ні? — А я ні. Бо бачу трохи далі .. Далі свого носа. Бачу, як боком вилізе оцим дурним головам панська худоба (А. Головко). ба́чити ви́ди. Фразеологічний словник української мови
  10. бачити — БАЧ у знач. вставн. сл., розм. (ужив. при потребі звернути увагу співрозмовника на певний аспект думки), БА́ЧИШ (БА́ЧИТЕ) розм., БА́ЧТЕ розм. ; РОЗУМІ́ЄШ (РОЗУМІ́ЄТЕ) розм., ЗНА́ЄШ (ЗНА́ЄТЕ) розм. (мають менше змістове навантаження, ужив. Словник синонімів української мови
  11. бачити — Ба́чити, ба́чу, ба́чиш, ба́чить, ба́чать; бач, ба́чмо, ба́чте; ба́чачи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. бачити — БА́ЧИТИ, чу, чиш, недок. 1. неперех. Мати здатність сприймати зором. Він ще не встиг накласти окуляри, погано бачив, і лице його.. здавалось змішаним (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  13. бачити — Бачити, -чу, -чиш гл. 1) Видѣть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Метл. 21. бач! Вишь, вотъ. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. Котл. Ен. І. 16. 2) Думать, полагать. Угор. Словник української мови Грінченка