безбородий
БЕЗБОРО́ДИЙ, а, е.
1. Який не має бороди.
Сам [в'язень] густосмуглявий, безбородий, .. ніс загнутий (В. Винниченко);
Це був пухкенький дідок із сніжно-білим волоссям і рожевим безбородим обличчям (З. Тулуб);
Троє мисливців сидять при багатті, Один – безбородий, а два – бородаті (І. Нехода).
2. розм. Молодий, ще не змужнілий.
Одкрилися нові місця з великою платою, і на ті посади присилались то безбороді, то в моху учені хлопці (Панас Мирний);
Іноді страшно дивитися, як оті безбороді та безвусі хлоп'ята сідають на мотоцикл, щоб нестися назустріч пригодам (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безбородий — безборо́дий прикметник Орфографічний словник української мови
- безбородий — -а, -е. 1》 Який не має бороди. 2》 розм. Молодий, ще не змужнілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безбородий — МОЛОДИ́Й (який має небагато років, не досяг зрілого віку — про людину, тварину), МО́ЛОД фольк., МОЛОДИ́СТИЙ розм., Я́РИЙ розм.; Ю́НИЙ (який має дуже мало років — про людину); БЕЗБОРО́ДИЙ розм., БЕЗВУ́СИЙ розм. Словник синонімів української мови
- безбородий — БЕЗБОРО́ДИЙ, а, е. 1. Який не має бороди. Троє мисливців сидять при багатті, Один — безбородий, а два — бородаті (Нех., Казки.., 1958, 41); Це був пухкенький дідок із сніжно-білим волоссям і рожевим безбородим обличчям (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8). Словник української мови в 11 томах
- безбородий — Безбородий, -а, -е Безбородый. Словник української мови Грінченка