1. Словник синонімів української мови

безбородий

МОЛОДИ́Й (який має небагато років, не досяг зрілого віку — про людину, тварину), МО́ЛОД фольк., МОЛОДИ́СТИЙ розм., Я́РИЙ розм.; Ю́НИЙ (який має дуже мало років — про людину); БЕЗБОРО́ДИЙ розм., БЕЗВУ́СИЙ розм. (ще не зміцнілий — про хлопця); ЖОВТОРО́ТИЙ зневажл. (про підлітка). Задумався батько, тяжко зітхнувши, задумався й молодий Микола (І. Нечуй-Левицький); Стоїть явір над водою, на воду схилився, Молод козак, молод козак, та вже й зажурився (пісня); Повідають звуки чисті, як із моря на зорі ось виходять молодисті тридцять три богатирі (П. Тичина); Я коза ярая (М. Номис); Яра пчілочка (Словник Б. Грінченка); У нас в десятому класі вчиться талановита юна письменниця (О. Донченко); Все виявилося не таким, як гадалось. Якісь безвусі юнаки, безбороді (О. Довженко); Віра мала значно більше жіночого досвіду, ніж Ліза.., а сестру ще недавно вважала жовторотим дівчиськом (М. Руденко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безбородий — безборо́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безбородий — -а, -е. 1》 Який не має бороди. 2》 розм. Молодий, ще не змужнілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безбородий — БЕЗБОРО́ДИЙ, а, е. 1. Який не має бороди. Сам [в'язень] густосмуглявий, безбородий, .. ніс загнутий (В. Винниченко); Це був пухкенький дідок із сніжно-білим волоссям і рожевим безбородим обличчям (З. Словник української мови у 20 томах
  4. безбородий — БЕЗБОРО́ДИЙ, а, е. 1. Який не має бороди. Троє мисливців сидять при багатті, Один — безбородий, а два — бородаті (Нех., Казки.., 1958, 41); Це був пухкенький дідок із сніжно-білим волоссям і рожевим безбородим обличчям (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8). Словник української мови в 11 томах
  5. безбородий — Безбородий, -а, -е Безбородый. Словник української мови Грінченка