безборонний

БЕЗЗА́ХИ́СНИЙ (який не має захисту, неспроможний себе оборонити), БЕЗБОРО́ННИЙ, НЕЗАХИ́ЩЕНИЙ (не готовий до оборони, захисту). Дим і попіл, грабіжництво, садистичні знущання над беззахисним населенням, жорстокі, нечувані звірства — ось що фашисти принесли на Україну (П. Тичина); Смерком ударив Олекса на безборонний двір, з легкістю його опанував, і хлопці добре обловилися: здобич була багата (Г. Хоткевич); На другий день Різдва 1940 року німці вчинили на незахищений Лондон жахливий наліт (П. Загребельний).

ВІ́ЛЬНИЙ (не обмежений якимись заборонами), БЕЗБОРО́ННИЙ, БЕЗПЕРЕШКО́ДНИЙ, БЕЗЗАБОРО́ННИЙ. Інші будуть лунати пісні, Вільні, гучні, одважні та горді (Леся Українка); Стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Н. Рибак); Віками мріяли великі таланти про можливість безперешкодного служіння своєму народові (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безборонний — безборо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безборонний — (доступ) безперешкодний, необмежений, вільний; (хто) беззахисний, безоборонний; Р. беззбройний. Словник синонімів Караванського
  3. безборонний — -а, -е. 1》 На якого не поширюється заборона; не пов'язаний з перешкодами; вільний. 2》 Неспроможний себе оборонити, захистити; позбавлений захисту; беззахисний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безборонний — БЕЗБОРО́ННИЙ, а, е. 1. На який не поширюється заборона; не пов'язаний з перешкодами; вільний. Стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Н. Рибак). 2. Неспроможний себе оборонити, захистити; позбавлений захисту; беззахисний. Словник української мови у 20 томах
  5. безборонний — див. беззахисний; безперешкодний; слабодухий Словник синонімів Вусика
  6. безборонний — Безборо́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безборонний — БЕЗБОРО́ННИЙ, а, е. 1. На який не поширюється заборона; не пов’язаний з перешкодами; вільний. Стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Рибак, Час., 1960, 59). Словник української мови в 11 томах